Виявляти міни з БпЛА: українські розробники випробували сенсорні технології
Джерело: Мінекономіки
Українські розробники, які працюють над виявленням та ідентифікацією вибухонебезпечних предметів, випробували на тестовій ділянці свої сенсорні технології.
Завдяки тому, що українські інноватори мають можливість працювати на кількох типах ґрунтів з різним рівнем рослинного покриття, вони можуть перевірити ефективність своїх розробок в різноманітних умовах.
“За рік роботи над інноваціями у сфері протимінної діяльності ми перейшли від фази “винайти магічну кулю, яка розвʼяже всі проблеми” до конкретних підходів і роботи за певними напрямками: сенсорами, засобами доставки, програмним забезпеченням. Для того, щоб такі розробки зʼявлялися системно, ми в уряді, разом з такими партнерами, як Програма розвитку ООН та Київська школа економіки, напрацьовуємо єдину рамку для розробників – готуємо технічні вимоги до сенсорів, які будуть використовуватися в детекції вибухонебезпечних предметів. Головна наша ціль – пришвидшити розмінування України. Але крім цього ми пишемо стандарти, які перейматимуть в усьому світі і перекладатимуть їх іноземними мовами”, – розповів заступник міністра економіки України Ігор Безкаравайний.
На тестовій ділянці ДСНС Благодійна фундація “Поступ” в межах проєкту MinesEye, який полягає у створенні мультисенсорної системи і на даному етапі для виявлення вибухонебезпечних предметів використовує підвішений до БпЛА магнітометр, випробувала покращене кріплення, яке стабілізує обладнання і дозволяє підвищити точність проведених замірів.
Дрон додатково обладнали ортофокамерою, яка робить 5-7 фото на секунду або ж 120 тисяч знімків з одного гектара, що дозволяє отримати вкрай детальну фотомапу, синхронізовану з іншими результатами вимірювань. Крім того, фахівці MinesEye розробили власне програмне забезпечення для опрацювання результатів обстежень.
Зараз розробники працюють над тим, щоб навчити штучний інтелект аналізувати фото, зроблені ортофотокамерою, і шукати на них протитанкові міни. Це дозволить виявляти пластикові міни, які може не знайти магнітометр.
Команда розробників UADamage для обстеження території теж використовує магнітометр та ортофоткамеру і додатково сканує ділянки в інфрачервоному спектрі. Найближчим часом вони планують додатково використовувати георадар. Зібрані дані обʼєднують і складають кількарівневу мапу обстеженої площі.
За рік роботи команда скоротила час обробки інформації із кількох днів до одного. В планах підвищити швидкість обробки інформації до кількох годин, щоб віддавати готову мапу майже одразу після обстеження.
- Міністерство оборони України розробляє спеціальне взуття для саперів – противибухові берці, які зменшать ризик травмування ніг під час розмінувань.
- В Україні представили вже третю модель вітчизняної машини для розмінування, створену українською компанією та виробниками сільгосптехніки.
- Штучний інтелект залучать до розмінування українських територій. Мінекономіки та Palantir підписали угоду про партнерство щодо розмінування територій України.
Президент Володимир Зеленський підтвердив, що Україна погодиться на режим припинення вогню у повномасштабній війні з РФ, якщо західні партнери постачать Києву достатньо озброєння для відбиття майбутніх російських атак.
У системі державних реєстрів запрацював ДРАЦС — відновлено можливість реєструвати шлюби, народження та інші акти цивільного стану та обмін даними з держорганами.
Генеральний секретар СДПН Маттіас Мірш заперечив нещодавню заяву представника опозиції Родеріха Кізеветтера стсовоно того, що канцлер ФРН Олаф Шольц має намір зустрітися з президентом РФ Володимиром Путіним до 23 лютого.
Ввечері 5 січня російські війська поцілили по території підприємства у Холодногірському районі Харкова. Мер міста Ігор Терехов припустив, що ворог здійснив атаку БпЛА “Молния”.
Триває 1047-ма доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) сягли понад 796 тисяч осіб.