Виявляти міни з БпЛА: українські розробники випробували сенсорні технології
Джерело: Мінекономіки
Українські розробники, які працюють над виявленням та ідентифікацією вибухонебезпечних предметів, випробували на тестовій ділянці свої сенсорні технології.
Завдяки тому, що українські інноватори мають можливість працювати на кількох типах ґрунтів з різним рівнем рослинного покриття, вони можуть перевірити ефективність своїх розробок в різноманітних умовах.
“За рік роботи над інноваціями у сфері протимінної діяльності ми перейшли від фази “винайти магічну кулю, яка розвʼяже всі проблеми” до конкретних підходів і роботи за певними напрямками: сенсорами, засобами доставки, програмним забезпеченням. Для того, щоб такі розробки зʼявлялися системно, ми в уряді, разом з такими партнерами, як Програма розвитку ООН та Київська школа економіки, напрацьовуємо єдину рамку для розробників – готуємо технічні вимоги до сенсорів, які будуть використовуватися в детекції вибухонебезпечних предметів. Головна наша ціль – пришвидшити розмінування України. Але крім цього ми пишемо стандарти, які перейматимуть в усьому світі і перекладатимуть їх іноземними мовами”, – розповів заступник міністра економіки України Ігор Безкаравайний.
На тестовій ділянці ДСНС Благодійна фундація “Поступ” в межах проєкту MinesEye, який полягає у створенні мультисенсорної системи і на даному етапі для виявлення вибухонебезпечних предметів використовує підвішений до БпЛА магнітометр, випробувала покращене кріплення, яке стабілізує обладнання і дозволяє підвищити точність проведених замірів.
Дрон додатково обладнали ортофокамерою, яка робить 5-7 фото на секунду або ж 120 тисяч знімків з одного гектара, що дозволяє отримати вкрай детальну фотомапу, синхронізовану з іншими результатами вимірювань. Крім того, фахівці MinesEye розробили власне програмне забезпечення для опрацювання результатів обстежень.
Зараз розробники працюють над тим, щоб навчити штучний інтелект аналізувати фото, зроблені ортофотокамерою, і шукати на них протитанкові міни. Це дозволить виявляти пластикові міни, які може не знайти магнітометр.
Команда розробників UADamage для обстеження території теж використовує магнітометр та ортофоткамеру і додатково сканує ділянки в інфрачервоному спектрі. Найближчим часом вони планують додатково використовувати георадар. Зібрані дані обʼєднують і складають кількарівневу мапу обстеженої площі.
За рік роботи команда скоротила час обробки інформації із кількох днів до одного. В планах підвищити швидкість обробки інформації до кількох годин, щоб віддавати готову мапу майже одразу після обстеження.
- Міністерство оборони України розробляє спеціальне взуття для саперів – противибухові берці, які зменшать ризик травмування ніг під час розмінувань.
- В Україні представили вже третю модель вітчизняної машини для розмінування, створену українською компанією та виробниками сільгосптехніки.
- Штучний інтелект залучать до розмінування українських територій. Мінекономіки та Palantir підписали угоду про партнерство щодо розмінування територій України.
На війні загинув Артур Назаров – фотограф, відеограф, учасник Революції Гідності та доброволець із Сум. Він документував події на Майдані, воював на сході України у 2014-2015 роках, а після початку повномасштабного вторгнення знову став на захист Батьківщини.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 20 листопада щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 157 бойових зіткнень.
Російські військові почали застосовувати на фронті новий ударний безпілотник “Куб-10МЄ”. Про це повідомив позаштатний радник президента України Сергій “Флеш” Бескрестнов.
19 листопада президент Франції Емманюель Макрон закликав повернути на розгляд питання вступу України до НАТО після саміту “Коаліції охочих” у Берліні.
19 листопада міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський після зустрічі з угорською колегою Анітою Орбан у Будапешті заявив, що Варшава координуватиме та представлятиме спільну позицію країн Центральної Європи під час консультацій щодо завершення російсько-української війни.