Україна атакує російські НПЗ дронами зі штучним інтелектом – CNN

Джерело: CNN

Україна виготовляє безпілотники зі штучним інтелектом, якими успішно атакує російську енергетичну промисловість.

Нафта та газ – попри санкції Заходу – продовжують бути найбільшим джерелом доходу у російський бюджет, що дозволяє РФ продовжувати повномасштабну війну проти України.

Через це Україна вирішила самостійно завдати удару по енергетичній інфраструктурі ворога. Атаки вдається здійснювати завдяки БпЛА з більшим радіусом дії та посиленими можливостями. У деякі дрони навіть інтегрують базові форми ШІ, аби вони оминали перешкоди, повідомило виданню джерело.

“Точність під час глушіння забезпечується завдяки використанню штучного інтелекту. Кожен літак має термінальний комп’ютер із супутниковими даними та даними про місцевість. Польоти визначені заздалегідь з нашими союзниками, і літаки дотримуються плану польоту, щоб ми могли вражати цілі з метровою точністю”, – пояснило джерело.

Така точність стала можливою завдяки датчикам дрона.

“У них є така штука під назвою “машинний зір”, яка є формою ШІ. По суті, ви берете модель, записуєте її на чип, і ви навчаєте цю модель визначати географію та ціль, до якої вона прямує. Коли його нарешті розгортають, він здатний визначити, де він знаходиться”, – сказав Ной Сільвія, аналітик із Королівського інституту об’єднаних служб, британського мозкового центру.

Сільвія додав, що таким БпЛА не потрібен зв’язок із супутниками, оскільки вони повністю автономні.

Кріс Лінкольн-Джонс, колишній британський військовий офіцер і експерт у питанні дронів та штучного інтелекту, сказав, що рівень “інтелекту” все ще дуже низький.

“Такого рівня автономності ще не було в дронах раніше, але ми все ще перебуваємо на ранніх стадіях потенціалу цієї технології”, — сказав він у коментарі CNN.

У Міністерстві оборони України та Службі безпеки від коментарів відмовились.

Україна значною мірою покладається на безпілотники від початку повномасштабного вторгнення РФ, спрямувавши сили на розвиток технологій та домашнє виробництво.

Спершу використовували стандартні БпЛА – для спостереження чи скидання невеликих боєприпасів. Та з часом Україна побудувала повноцінну індустрію безпілотників, що дало технологічну перевагу проти значно більшої робочої сили та краще підготовленого промислового обладнання Росії.

Це також пояснює, чому удари України по російських НПЗ є такими точними.

Декілька експертів, з якими зв’язався CNN, сказали, що, наприклад, Україна завдає ударів по установках дистиляції, де сиру нафту переробляють і перетворюють на паливо чи інші похідні, замість того, щоб вдарити по сховищах палива.

“З того, що ми бачили, деякі з них є вражаючими цілями, які потребують багато західних технологій, і Росії набагато важче придбати ці технології”, – сказав Сільвія.

Такий підхід дає Україні більшу віддачу, завдаючи шкоди більше, ніж просто випадкові удари по НПЗ. І ринки це помічають.

“Ми справді сприймаємо це як зміну української тактики, щоб спробувати позбутися фінансування російської військової машини”, — сказала Геліма Крофт, керуюча директорка і керівниця товарної стратегії інвестиційного банку RBC Capital Markets.

Експерти вважають, що ці атаки можуть мати більший вплив на російську економіку, ніж нинішні санкції.

“Якщо ви подумаєте про санкції, які були запроваджені досі, вони здебільшого обійшли енергетику. Експорт енергоресурсів, сирої нафти, природного газу, продуктів нафтоперероблення дійсно дав Росії економічний порятунок для продовження цієї війни”, – пояснила Крофт.

Україна каже, що 12% російських нафтопереробних потужностей зараз не працюють, тоді як Reuters підраховує до 14%. Росія визнала, що деякі її нафтопереробні потужності не працюють, і тимчасово заборонила експорт бензину, щоб уникнути зростання внутрішніх цін на пальне.

Атаки по російських НПЗ спричинили зростання світових цін на нафту. Це змусили США почати хвилюватись щодо їхнього потенційного економічного впливу у важливий рік виборів.

Не згадуючи ціни на енергоносії, офіційні особи у Вашингтоні заявили, що вони активно перешкоджають Україні завдати удару по цих нафтопереробних заводах.

“Ми давно говорили, що не заохочуємо і не допускаємо атак усередині Росії”, — сказав CNN один з посадовців.

Крофт сказала, що американські та міжнародні санкції, запроваджені з початку війни, були структуровані, щоб утримати російську енергію на ринках.

“Такою була угода з Україною: ми дамо вам гроші, ми дамо вам зброю, але тримайтеся якомога далі від експортних об’єктів, тримайтеся якомога далі від російської енергії, тому що ми не хочемо масштабної енергетичної кризи”, – зазначила вона.

Однак триваюча з кінця 2023 року затримка допомоги Україні та ймовірність зміни керівництва Білого дому дала Україні більше свободи дій.

“Якщо вони не отримують зброю та гроші, які їм обіцяли, який у них стимул дотримуватися цієї угоди з Вашингтоном?” – зауважила Крофт.

Експерти також вважають, що Україна не обмежиться атаками по НПЗ. Деякі з найбільших нафтових портів Росії, відповідальні за близько двох третин експорту сирої нафти та нафтопродуктів, перебувають у радіусі дії українських безпілотників.

Українські офіційні особи визнали стурбованість США, але заявили, що удари триватимуть.

“Зрозуміло, що ми маємо максимально мінімізувати ці надходження до бюджету і автоматично перекрити пану Путлеру кисень. Тому ми будемо працювати далі, поки країна АЗС продовжує горіти”, – сказав голова СБУ Василь Малюк.

  • У березні Росія збільшила імпорт бензину із сусідньої Білорусі, щоб зменшити ризик дефіциту на внутрішньому ринку через позапланові ремонти на російських нафтопереробних заводах після атак безпілотників, повідомили чотири джерела.
  • У Білому домі зреагували на статтю видання Financial Times яке, посилаючись на дані втрьох джерел, повідомило, що США нібито закликають Україну припинити атаки на російські нафтопереробні заводи.

Служба безпеки ФСБ РФ заявила, що веде розслідування ще проти трьох іноземних журналістів за репортажі на території Курської області, яку зараз контролюють українські війська. 

Станом на 20:00 28 вересня внаслідок авіаційного удару РФ по Сумах вже відомо про десять загиблих та 22 поранених.

Служба безпеки України затримала на хабарі директора з контрольно-ревізійної роботи АТ “Енергоатому”.

Естонія, Латвія, Литва та Польща шукатимуть фінансування ЄС для будівництва мережі бункерів, загороджень, розподільних ліній і військових складів уздовж своїх кордонів з Росією та Білоруссю, повідомила Естонія.

Президент Грузії та лідери опозиції висловили свої обурення з приводу реклами, оприлюдненої правлячою партією, яка використала фотографії руйнувань в Україні, нібито стверджуючи, що тільки вона може зберегти мир з Росією.