Виробничі можливості оборонної промисловості втричі перевищують нинішній бюджет
Джерело: interfax-Україна
Міністр стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін повідомив, що на 2024 рік у своєму розпорядженні Україна має $6 млрд на закупівлю озброєння. Натомість виробничі можливості української оборонної промисловості утричі вищі за такий бюджет.
Камишін пояснив, що весь бюджет оборони на 2024 рік становить близько $40 млрд. Зокрема з цієї суми близько $30 млрд це зарплати і виплати військовослужбовцям. А з вирахуванням витрат на ПММ і форму, на купівлю озброєнь залишається $6 млрд.
Це та сума, яку ми сьогодні маємо в контрактах для наших виробників, насамперед українських, і це дуже мало, оскільки наші виробничі можливості втричі більші, — зазначив міністр.
Він зауважив, що нині Україна веде переговори з партнерами стосовно купівлі виробів української військової промисловості з передачею озброєння Силам оборони.
Станом на сьогодні Україна готова закривати низку позицій в оборонних потребах власним виробництвом. Зокрема мовиться про бронетехніку, всі види (наземні, літальні, морські) безпілотні системи, артилерійські системи.
Раніше стало відомо, що українські збройові заводи зіштовхуються з низкою проблем — від того, що не встигають за мінливими потребами командирів на полі бою, до власної вразливості перед ударами далекобійних російських ракет. Також з початку війни уряд намагався стати більш ефективним, зокрема, зробивши процес укладання контрактів більш прозорим. Та посадовці кажуть, що країна має пройти довгий шлях.
Водночас попри виклики, однією з історій успіху є українська індустрія безпілотних літальних апаратів. зазначається, що морські дрони українського виробництва виявилися ефективною зброєю проти російського флоту у Чорному морі.
За словами Михайла Федорова, міністра цифрової трансформації, нині в Україні функціонують близько 200 компаній, які займаються розробкою безпілотників, і обсяги виробництва стрімко зросли. За його твердження, у грудні здійснено у 50 разів більше постачань, ніж роком раніше.
- Міністерка економіки України Юлія Свириденко під час зустрічі з віцепрезидентом Інституту миру США Вільямом Тейлором заявила, що в Україні збільшуватимуть локалізацію власного виробництва, зокрема в оборонній галузі.
- Міністр оборони України Рустем Умєров під час британсько-української конференції з оборонної промисловості у Києві повідомив, що метою Міноборони на 2024 рік є локалізація виробництва озброєнь в Україні.
- Україна та Франція працюють над створенням спільних підприємств і локалізацією виробництва. Країни продовжують вести продуктивний діалог щодо відновлення України, не чекаючи закінчення війни, зокрема щодо поглиблення співпраці між компаніями, страхування ризиків, допомоги у гуманітарному розмінуванні, підтримки експорту.
- Президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні зазначив, що виробництво зброї та снарядів в Україні “демонструє позитивну динаміку”.
- Німецький оборонний концерн Rheinmetall найближчим часом розпочне зведення в Україні заводу з виробництва боєприпасів. Голова компанії Армін Папперґер додав, що у планах також виробництво бронетехніки.
30 квітня міністерка економіки Юлія Свириденко спільно із міністром фінансів США Скоттом Бессентом підписала Угоду про створення Інвестиційного фонду відбудови США–Україна. Як зауважила міністерка, мовиться про співпрацю на десятиліття вперед.
Орієнтовна вартість робіт з відбудови сучасного корпусу лікарні “Охматдит” становитиме близько 396 мільйонів гривень. Проєктно-кошторисна документація наразі проходить експертизу, а тендер на капітальний ремонт сучасного корпусу оголосять на платформі Prozorro у першій половині травня.
Спецпредставник президента США з питань України Кіт Келлог наголосив, що главі РФ Володимиру Путіну варто визнати зміну ситуації на користь України. Генерал у відставці зауважив, що росіянам, попри шалені втрати у лавах своєї армії, за півтора року не вдалося досягти серйозних здобутків на фронті.
Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді відмовився приїхати до Москви на 9 травня. Про те, що Моді не прийняв запрошення глави РФ Володимира Путіна брати участь в урочистих заходах, повідомив прессекретар Кремля Дмитро Пєсков.
Компанії McDonald’s і Coca-Cola досі розглядають російський ринок як зону підвищених ризиків і не планують повертатися до діяльності у цій країні, свідчать листи компаній до правозахисної групи B4Ukraine.