У ПАРЄ не визнали легітимність Путіна як президента РФ
Джерело: Олексій Гончаренко/Telegram
15 квітня український політичний та громадський діяч, народний депутат від фракції “Європейська Солідарність”, член української делегації у ПАРЄ, президент Комітету ПАРЄ з міграції, біженців та переміщених осіб повідомив, що ПАРЄ не визнає легітимності глави РФ Володимира Путіна. Відповідне рішення прийняв юридичний комітет Асамблеї.
Відтак зазначається, що ПАРЄ звертається до країн-членів Ради Європи, країн-спостерігачів, тобто США та інших, Європейського Союзу зупинити всі контакти з путінською владою, крім гуманітарних.
Окрім цього, за поправкою Гончаренка, вибори в РФ назвали “так званими” і замість “далекі від чесних і справедливих”, назвали “нечесними і несправедливими”.
Згодом нардеп поінформував, що Юрком ПАРЄ назвав російську нафтову індустрію легітимною ціллю для ЗСУ.
Варто зауважити, уряд Німеччини після президентських виборів у Росії не називає главу цієї держави Володимира Путіна президентом РФ. Такий висновок випливає з пресконференції заступниці офіційного представника уряду ФРН Крістіане Гоффман у Берліні 18 березня.
Зокрема у відповідь на запитання, чи будуть в уряді ФРН до Путіна звертатися “президент” чи інакше, Гоффман заявила: “Наразі контакти з Росією дуже скорочено. Загалом ми готові говорити і з Путіним, якщо це матиме сенс. Та наразі таких планів немає”. У відповідь на уточнювальне питання вона додала: “На цей момент ми не перебуваємо в діалозі з Володимиром Путіним, тому не обговорюємо таке питання (як його називати – ред.)”.
Зауважується, що попри кілька запитань з проханнями уточнити цей нюанс, представники уряду ФРН так і не назвали Путіна президентом РФ.
Окрім цього, у МЗС Німеччини зауважили, що відомство має намір називати Путіна “так само, як і робило це в минулому – Путін”. На запитання, чи додаватиме МЗС якесь позначення, офіційний представник МЗС ФРН Себастьян Фішер відповів: “Не пам’ятаю, щоб у минулому ми додавали якесь позначення”.
Водночас, наголосили у DW, кілька тижнів раніше представники МЗС ФРН вживали титул “президент” щодо Путіна, коментуючи, зокрема, смерть російського політика Олексія Навального та ситуацію зі свободою вираження думок у РФ.
Німеччина не визнає вибори в Росії законними і не вважає їх вільними та чесними, – наголосила Гоффман.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц та президент країни Франк-Вальтер Штайнмаєр також наголосили, що не мають наміру вітати Путіна зі “збереженням повноважень глави РФ”.
Читайте також: Reuters: Захід засуджує «переобрання» Путіна, КНР та Індія обіцяють тісніші стосунки
- На президентських виборах у Росії вкотре “переміг” Володимир Путін — у РФ заявили, що він набрав 87% голосів.
- Ще 15 березня президент Європейської ради Шарль Мішель “привітав” президента РФ Володимира Путіна з перемогою на виборах у Росії.
- Міністр закордонних справ Латвії Кріш’яніс Каріньш вважає, що після того, як Володимир Путін залишить політичну сцену — імперські претензії Росії, що нині стали руйнівними для України, і надалі будуть становити загрозу для Європи.
- Президент Чехії Петр Павел заявив про неприпустимість нав’язування Росією потенційних умов припинення вогню у війні, оскільки країна є агресором.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.
Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.
30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.
За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.