Серед переможців World Press Photo є українська фотокореспондентка
Джерело: сайт конкурсу
Українська фотокореспондентка Юлія Кочетова – серед переможців престижного фотоконкурсу World Press Photo у 2024 році з її проєктом “War Is Personal” (“Війна – це особисте”).
Фотопроєкт Кочетової визнано найкреативнішим у категорії “Відкритий формат”. Її емоційні знімки створили вражаючу презентацію серед багатьох сюжетів про російське вторгнення в Україну. Журі зауважило на особистій перспективі історії, що особливо помітна у візуальному символізмі, кольорових послідовностях і співпраці з українським ілюстратором та діджеєм.
Зазначено, що використання аудіо та ілюстрацій, особливо в поетичному щоденнику та аудіозаписах, надає роботі кіноякості.
Фото: World Press Photo
Також одним із переможців конкурсу визнано фотографа Reuters Мохаммеда Салема, який отримав нагороду World Press Photo of the Year 2024 за знімок палестинської жінки, що обіймає свою п’ятирічну племінницю в Секторі Гази.
Загалом журі відібрало 24 переможців з 61 062 робіт від 3 851 фотографа зі 130 країн світу. World Press Photo – це незалежна, некомерційна організація, яка проводить найбільший і найпрестижніший щорічний конкурс у галузі фотожурналістики.
- Організатори World Press Photo 2024 раніше вирішили не виключати російську фотографку Марію Гельман зі складу журі.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.