Серби північного Косова бойкотують референдум щодо усунення мерів з-поміж албанців

Джерело: Reuters

21 квітня переважна більшість сербів на півночі Косово бойкотували місцевий референдум стосовно того, чи слід усунути мерів-албанців чотирьох муніципалітетів, чиє призначення призвело до хвилі протистоянь минулого року.

У Косово переважно проживають етнічні албанці, однак, близько 50 000 сербів на півночі не визнають уряд Приштини, вважаючи Белград своєю столицею. Колишня сербська провінція Косово оголосила незалежність у 2008 році через десять років після партизанського повстання.

Зауважується, що до обіду менш як 100 із приблизно 46 000 зареєстрованих сербських виборців проголосували у всіх чотирьох населених переважно сербами муніципалітетах – Північній Мітровиці, Звечані, Зубін-Потоці та Лепосавічі.

У вересні 2023 року уряд Приштини погодився скасувати місцеві вибори на півночі Косово та провести нові, піддавшись тиску західних союзників після того, як місцеві серби переважною більшістю бойкотували голосування у квітні 2023 року.

Проте, план Приштини щодо проведення передвиборчого референдуму з питанням про звільнення чотирьох мерів відхилила місцева партія Srpska Lista (Сербський список).

Srpska Lista заявила, що принцип волевиявлення референдуму підірвано кампанією “тиску та залякування місцевих сербів з боку косовського уряду”. Також зазначалося, що референдум не був частиною початкової угоди між Приштиною, Белградом і міжнародними посередниками, спрямованої на вирішення протистояння щодо управління на півночі Косова. Окрім того, Srpska Lista закликала місцевих сербів бойкотувати проміжні вибори мера.

Сербія за підтримки союзників Росії, Китаю, а також п’яти держав-членів Європейського Союзу ніколи не визнавала державність Косова.

Конфлікт навколо чотирьох мерів загострився наприкінці 2022 року після того, як серби залишили всі офіційні посади, включаючи поліцію та місцеві адміністрації, на тлі суперечки щодо рішення Приштини запровадити косовські автомобільні номерні знаки для місцевих сербів.

Белград і Приштина витратили роки на переговори за посередництва Заходу щодо нормалізації їхніх відносин, одначе, прогрес був повільним і затьмареним хвилями насильства між сербами на півночі Косово та косовською поліцією та, подекуди, миротворцями НАТО.

Місцеві вибори у Косово заплановані на жовтень 2025 року.

Довідка. Косово – частково визнана держава на Балканах, чию незалежність визнали 97 держав-членів ООН.

Внаслідок війни 1999 року між сербами та албанцями край перейшов під контроль ООН. 17 лютого 2008 року парламент Косова проголосив незалежність краю в односторонньому порядку. Сербія досі не визнає незалежності Косова, через що країна не має остаточного визнання у світі. 2016 року підписано Угоду про асоціацію між Косовом та Європейським Союзом. Держава є потенційним кандидатом на вступ у ЄС.

Косово межує з Північною Македонією на півдні, Сербією на сході та півночі, Албанією на південному заході та Чорногорією на північному заході.

Албанська більшість (92%), що проживає в Косові, яка й вимагала незалежності, контролює всю територію краю, за винятком декількох громад, більшість в яких становлять серби.

26 травня 2023 року на півночі частково визнаного Косова спалахнули зіткнення між косовським спецназом і сербами, які протестували проти результатів виборів. Як відомо, косовські серби бойкотували місцеві вибори, що дало змогу етнічним албанцям отримати контроль над місцевими органами влади за явки менш аніж 4 %. Сутички почались, коли обрані албанці намагались зайняти свої робочі місця в муніципалітеті Звечан. Президент Сербії Александар Вучич привів армію в стан максимальної готовності, а міністр оборони країни підтвердив термінове висування військ до адміністративного кордону з Косовом.

27 травня 2023 року, згідно з заявою міністра оборони Сербії Мілоша Вучевича, Сербія почала розгортати підрозділи збройних сил біля кордону з Косовом. Вони залишатимуться на позиціях до подальшого розпорядження.

29 травня 2023 року, згідно з повідомленням KFOR, внаслідок сутичок у місті Звечан на півночі частково визнаного Косова постраждали миротворці Північноатлантичного альянсу у складі місії KFOR та серби, що протестували під адмінбудівлею через невизнання місцевих виборів. Італійські ЗМІ, які посилалися на заяву KFOR, повідомили про 31 постраждалого миротворця НАТО, зокрема 11 італійців з 9-го полку Alpini L’Aquila, чий контингент — один з найбільших у Косові. Пізніше в заяві KFOR наведено дані про близько 25 постраждалих миротворців.

30 травня 2023 року, згідно з повідомленням телерадіомовної компанії ВВС, до Косова прибудуть ще 700 військовослужбовців НАТО, які поповнять лави міжнародних сил під керівництвом НАТО (KFOR). Додатковий батальйон переведено в резерв і він буде готовий до розгортання протягом семи днів, якщо буде потрібно. Він приєднається до 3800 миротворців, які вже несуть службу в Косові, — йдеться в оголошенні НАТО.

У листопаді 2023 року з досліджень Центру громадянської освіти у співпраці з Регіональною академією розвитку демократії за підтримки посольства Швейцарії в Белграді стало відомо, що питання Косова залишається каменем спотикання у відносинах Сербії і Чорногорії.

• Прем’єр-міністр Косова Альбін Курті повідомив, що Республіка приєдналася до декларації G7 стосовно надання довгострокової підтримки безпеки Україні.
• Косово закупило партію безпілотників Bayraktar турецького виробництва, повідомив прем’єр Альбін Курті, у той час, коли республіка зіштовхується з заворушеннями на півночі, де етнічні серби відмовляються визнавати владу Приштини.
• 19 березня, під час зустрічі Контактної групи з питань оборони України, міністр оборони Косова Еюп Мачедонсі повідомив про передачу ЗСУ пакетів військової допомоги.