WP: Україна, ймовірно, значно применшує справжні втрати у повномасштабній війні
Джерело: The Washington Post
Видання WP із посиланням на українського депутата повідомило, що президент України Володимир Зеленський, ймовірно, значно применшив справжні втрати української армії під час повномасштабної війни, аби не заважати і так непростій кампанії з мобілізації.
Український законодавець на умовах анонімності зазначив, що повідомлення Зеленського в лютому про те, що з 2022 року Україна втратила 31 000 військовослужбовців, значно применшує справжню кількість загиблих оборонців на війні.
Кількість загиблих військових, яку Україна довго відмовлялася оприлюднити, ймовірно, мала бути представлена як менша з метою уникнути переривання і без того нелегкого поповнення війська.
Також, на його думку, українців від мобілізації відлякують:
- побоювання з приводу необмежених строків служби;
- незадоволення низькою оплатою;
- сумніви, що уряд не буде належним чином піклуватися про сім’ї вбитих чи поранених.
Ми бачимо стільки смертей і стільки поранених. Якщо вони підуть, (до війська) хочуть знати, як довго вони там протримаються.
Законодавець визнав, що особового складу не вистачає, особливо в умовах, коли Росія посилює мобілізаційні заходи, проте, додав, що ситуація не досягла “червоної лінії”.
Своєю чергою, генерал-майор Кшиштоф Нольберт, аташе з питань оборони Польщі у Вашингтоні, зауважив, що оновлення українських сил і надання обіцяного союзниками озброєння, ймовірно, призведе до успіху, “враховуючи виснажений і погано навчений стан” російських сил.
Безумовно, настав час відновити війська, – наголосив він. – Це, мабуть, найважливіший фактор, який визначатиме, чи будуть вони успішними чи ні.
Нещодавно Зеленський охарактеризував схвалення допомоги США як “рятувальний круг”, однак, наголосив, що обіцяне озброєння надійти швидко.
У нас буде шанс на перемогу, якщо Україна справді отримає систему озброєння, яка нам так потрібна.
Київ не повідомив, скільки військ буде потрібно у 2024 та 2025 роках. Колишній Головнокомандувач України Валерій Залужний заявляв, що ця цифра може сягати півмільйона. Одначе, генерал Олександр Сирський вважає, що їхня кількість менша. У WP пояснюють, що для Зеленського ризикована пропозиція навіть зібрати її частину.
25 лютого президент Володимир Зеленський повідомив, що втрати української армії з початку повномасштабної війни становлять 31 тисячу військовослужбовців.
31 тисяча українських військових загинула у цій війні. Не 300 тисяч чи 150 тисяч, як бреше Путін, – зазначив президент. Глава держави не назвав кількість поранених, оскільки тоді РФ знатиме, скільки українців пішло з поля бою.
Водночас він заявив, що втрати РФ складають близько 180 тисяч вбитими. Разом із пораненими – до 500 тисяч.
Зеленський також нагадав, що нині в українській армії є певна кількість військових, котрі вважаються зниклими безвісти. Водночас він додав, що минулі обміни показали, що повернулися живими кілька хлопців, які вважалися зниклими безвісти.
Також додамо, у листопаді 2023 року автори “Книги пам’яті полеглих за Україну” проаналізували втрати України у повномасштабній війні з РФ. За словами фахівців, дані про українські втрати, які описують у західних ЗМІ – маніпулятивні. За даними, які достеменно відомі на цей час, у війні з окупантами загинули щонайменше 30 000 захисників України.
У своїй статті Тинченко та Шаповаленко зауважили, що питання українських втрат спричиняє чи не найбільше спекуляцій і часто порушується як у міжнародних, так і ворожих ЗМІ.
Зазначимо, 24 лютого 2022-го, близько 5 години ранку російські війська вдерлися на територію незалежної та суверенної України. Зокрема о 4:50 президент РФ Володимир Путін звернувся у відеоформаті до росіян із заявою про початок “спеціальної військової операції в Україні”.
І вже о п’ятій годині ранку російські армійці атакували Україну по всій лінії кордону – в Луганській, Сумській, Харківській, Чернігівській та Житомирській областях, з боку тимчасово окупованого Криму, на Донбасі, а також почали заходити з боку Білорусі на Київ і Київську область.
Ракетних ударів завдано по Харкову, Одесі, Києву, Житомиру, Броварах, Херсону, Миколаєву, Дніпру та Запоріжжю.
Невдовзі Верховна Рада проголосувала за введення в Україні воєнного стану з 24 лютого.
- Під час 21-го засідання Контактної групи з питань обороноздатності України Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський розповів про складну оперативно-стратегічну ситуацію й зазначив, що вона має тенденцію до загострення.
- Уночі 27 квітня війська РФ здійснили масовану ракетну атаку по Україні. Загалом окупанти атакували 34 ракетами повітряного, наземного та морського базування.
- За даними британських розвідників, упродовж останнього тижня війська РФ прискорили просування на Авдіївському напрямку.
Російські металургійні заводи стають новою ціллю українських безпілотників після того, як адміністрація Дональда Трампа, пригрозивши відключити доступ до Starlink, переконала Київ призупинити удари по ворожих НПЗ.
Росія продовжує розбудову інфраструктури для запуску ударних безпілотників по українських містах. Зокрема супутникові знімки підтверджують облаштування нового майданчика для запуску БпЛА поблизу військового аеродрому “Міллєрово” в Ростовській області РФ, яка межує із тимчасово окупованою територією Луганщини.
Україна першою у світі розвиває напрям евакуаційних безпілотних літальних апаратів, здатних рятувати військовослужбовців там, де наземна операція неможлива. Днями ЗСУ вже провели першу у світі медичну евакуацію важким дроном. Згодом також успішно випробували БпЛА, який повернувся з пораненими під дією російських РЕБ завдяки навігації на основі ШІ.
Військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади Костянтин Власенко з позивним “Маґура”, який провів 491 день на бойовій позиції, розповів, що пережити складні умови йому допомагав, зокрема, роман Стівена Кінга “Аутсайдер”. Книжку захиснику надіслала дружина, поки він перебував на передовій.
Станом на 25 жовтня українські безпілотники атакували шість із приблизно десяти великих підприємств російської каучукової промисловості. Загалом по них, згідно з підрахунками, завдали 11 результативних ударів. Синтетичні каучуки застосовують під час виробництва військової техніки, тоді як окремі види полімерів, пов’язаних із каучуковою промисловістю, використовують як компоненти твердого ракетного палива, на якому працюють, зокрема, балістичні ракети “Іскандер-М”.