1987 об’єктів культурної інфраструктури зазнали пошкоджень внаслідок збройної агресії РФ
Джерело: Мінкульт
Станом на 25 квітня 2024 року, через повномасштабну війну Росії проти України збитків зазнали 1987 закладів культури, без урахування пам’яток культурної спадщини. З них 324 об’єкти – знищено (16,3%).
Втрати закладів культури державної форми власності склали 30 об’єктів (12% від загальної кількості закладів базової мережі загальнодержавного рівня). Комунальної форми власності – 1957 об’єктів (6% від загальної кількості закладів базової мережі місцевого рівня).
Найчисельнішою групою закладів культури, які зазнали пошкоджень чи руйнувань, є клубні заклади. Це 48,2% від загальної кількості закладів культурної інфраструктури, що зазнали збитків.
Руйнувань зазнали клубні заклади, бібліотеки, музеї, театри, філармонії та заклади мистецької освіти (мистецькі школи і коледжі) на території 281 територіальної громади (19,1% від загальної кількості ОТГ), у Вінницькій (3,2%), Дніпропетровській (19%), Донецькій (83%), Житомирській (17%), Закарпатській (2%), Запорізькій (36%), Київській (27,1%), Луганській (46,2%), Львівській (4,1%), Миколаївській (44,2%), Одеській (9%), Полтавській (2%), Сумській (54,9%), Харківській (55,4%), Херсонській (43%), Хмельницькій (17%), Черкаській (6,1%), Чернігівській (47,4%), Кіровоградській (2%) областях та в м. Києві.
Загалом зазнали збитків:
- клубні заклади – 958;
- бібліотеки – 708;
- заклади мистецької освіти – 153;
- музеї та галереї – 114;
- театри, кінотеатри та філармонії – 36;
- парки, зоопарки, заповідники – 15;
- цирки – 3.
У відомстві зазначили, що станом на кінець квітня 2024 року майже вся територія Луганської та значні частини територій Запорізької, Донецької та Херсонської областей досі перебувають у тимчасовій окупації, що унеможливлює обрахунок точної кількості закладів культури, що зазнали пошкоджень в ході бойових дій та окупації.
- За оцінками ЮНЕСКО, Україні знадобиться майже 9 мільярдів доларів протягом наступного десятиліття, щоб відбудувати свої культурні об’єкти та відродити туристичну галузь після повномасштабного вторгнення Росії.
- Місія ЮНЕСКО розпочала роботу в Чернігові, аби оцінити пошкодження, завдані пам’яткам культурної спадщини внаслідок російських ракетних атак.
- Львівська міська рада провела переговори з ЮНЕСКО, яка допоможе відбудувати будинки – пам’ятки історичної спадщини, що були зруйновані 6 липня російською ракетою.
Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.
Міністерство оборони Росії починає економити будівельні матеріали та папір через проблеми з бюджетом. Як повідомив джерело, близьке до міністерства, мова про впровадження інструментів “ощадливого управління”, адаптованих під армію РФ.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 22 жовтня повідомила, що уряд вже виділив понад 700 мільйонів гривень на ремонт доріг у прифронтових Сумській і Харківській областях, а також на Полтавщині.
Станом на вечір 22 жовтня у Харкові збільшилася кількість постраждалих внаслідок російської атаки на дитсадок, повідомив міський голова Ігор Терехов. Серед поранених – п’ятирічна дитина.
У різних регіонах РФ масово переносять строки ремонтів інфраструктурних об’єктів – від доріг до інтернет-кабелів та освітніх закладів. Причиною затримок офіційно називають нестачу фінансування, проблеми з постачанням матеріалів та техніки. Реальна причина – перенаправлення державних коштів на продовження війни проти України.