У 19 країнах ЄС зросла кількість переселенців з України
Джерело: дані Євростату
Станом на кінець квітня 2024 року, майже 4,2 мільйона громадян країн, які не входять до Європейського Союзу та покинули Україну через війну, мали статус тимчасового захисту в країнах ЄС. Ця цифра трохи зменшилася порівняно з кінцем березня, коли таких було 4,21 мільйона.
Фото: Євростат
Проте, за цими ж даними, кількість українських біженців зросла в 19 країнах. Найбільше зростання зафіксоване в Румунії (+3 275), Швеції (+1 855), Болгарії (+1 780) і Словаччині (+1 250).
З іншого боку, у шести країнах ЄС кількість осіб зі статусом тимчасового захисту скоротилася. Найбільше зменшення зафіксовано в Чехії (-18 970) та Нідерландах (-8 415).
На кінець квітня Польща та Чехія стали основними країнами ЄС, які прийняли українських біженців, з відповідними цифрами: 953,93 тисячі та 345,4 тисячі людей.
Дані про кількість українських біженців у Німеччині не надано Євростатом. Проте на кінець березня там перебувало найбільше українців зі статусом тимчасового захисту – 1,3 мільйона.
- Станом на березень українські переселенці дедалі частіше прямували до Німеччини, Чехії та Іспанії. Вже 4,3 млн громадян України отримали статус тимчасового захисту в ЄС, переважно у ФРН (1,2 млн), Польщі (951 тис.) та Чехії (381 тис.).
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.