Китай, Киргизстан та Узбекистан спільно збудують залізницю до Європи в обхід Росії
Джерело: The Moscow Times
Киргизстан та Узбекистан домовилися з Китаєм про будівництво залізниці до Європи в обхід Росії. Роботи планують розпочати вже у жовтні.
Пекін, Бішкек та Ташкент обговорювали угоду щодо проєкту протягом 27 років. Сторони підписали документ 6 червня у Пекіні, а будівництво має розпочатися у жовтні. Залізнична магістраль довжиною 450–500 км стане частиною глобальної ініціативи Китаю “Один пояс – один шлях”.
Експерти зазначають, що річний обсяг вантажоперевезень досягне 15 млн тонн, а термін доставки товарів кінцевим споживачам скоротиться на сім днів. Крім того, створять сучасну транзитно-логістичну інфраструктуру, склади та термінали, — повідомив президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв.
Дорога проходитиме від Кашгара в Сіньцзян-Уйгурському автономному окрузі Китаю через Торугарт, Макмал та Джалал-Абад у Киргизстані до Андижану в Узбекистані. Далі магістраль з’єднається з дорогами інших країн Центральної Азії, звідки вантажі скеровуватимуть у Каспійське море, Туреччину та до Європи.
Раніше ми повідомляли, що Китай покращує свої дипломатичні відносини з Узбекистаном і 24 січня запропонував тіснішу співпрацю в низці проєктів, включаючи центральноазійську залізницю, яка відкриє новий торговельний шлях, оскільки вантажовідправники уникають сухопутного сполучення через Росію.
Президент Китаю Сі Цзіньпін зустрівся зі своїм узбецьким колегою Шавкатом Мірзійоєвим у Пекіні.
У КНР заявили про готовність розширити співпрацю з Узбекистаном у галузі виробництва нових електричних транспортних засобів, а також у великих проєктах, таких як фотоелектрична, вітрова та гідроенергетика.
Зокрема, Китай закликав почати роботи з будівництва залізниці Китай-Киргизстан-Узбекистан “якнайшвидше”, після офіційного закріплення більш тісних зв’язків з Узбекистаном.
Проєкт обговорювався з 1990-х років, але набув нового значення після того, як повномасштабне вторгнення РФ в Україну спричинило масштабні санкції проти Москви, що призвело до того, що вантажовідправники між Китаєм і Європою уникали переправлення товарів сухопутним шляхом через Росію.
У довгостроковій перспективі центральноазійський маршрут може потенційно допомогти скоротити час вантажних перевезень між Китаєм і Європою.
- Президент Китаю Сі Цзіньпін заявив президенту Монголії Ухнаагійну Хурелсуху, що Китай готовий розширити тристороннє співробітництво з Монголією та Росією, включаючи будівництво тристороннього економічного коридору.
- Згідно з даними Головного митного управління Китаю, китайсько-російська торгівля досягла 210,9 мільярда доларів протягом січня-листопада цього року, досягнувши мети, поставленої двома країнами у 2019 році на рік раніше запланованого.
- Дискусії з Пекіном стосовно російського проєкту газопроводу “Сила Сибіру-2”, що так необхідний росіянам для заміни втраченого ринку Європи, просувається дуже повільно через зайняту Китаєм позицію.
За роки повномасштабної війни 67 українських священників, пасторів та монахів стали жертвами вбивств або катувань з боку російських окупантів. 620 релігійних об’єктів було знищено, більшість із них християнські.
Президент Володимир Зеленський, після доповіді головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського, заявив, що так зване “великоднє перемир’я” Росії не поширюється на Курську та Бєлгородську області РФ, а також що обстріли на деяких інших фронтових напрямках не припинилися.
Увечері 19 квітня, після того, як Путін оголосив про так зване “великоднє перемир’я”, російські війська обстріляли кілька населених пунктів Херсонської області.
Після трьох років полону мати й син, Маргарита та Руслан Виноград, несподівано зустрілися під час сьогоднішнього обміну полоненими.
У Генеральному штабі поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 19 квітня. Загалом, від початку цієї доби відбулося 107 бойових зіткнень.