У Києві бойлери споживають третину електроенергії, згенерованої енергоблоком АЕС
Джерело: голова Асоціації енергоаудиторів Вадим Литвин для Економічної правди
У столиці бойлери споживають третину від всієї електроенергії, яку генерує енергоблок атомної електростанції.
За словами Литвина, у Києві близько 190 тисяч споживачів мають бойлери, які разом споживають до 300 мВт електроенергії.
“Я рахував сумарну потужність бойлерів Києва, вийшло близько 300 МВт – це третина атомного енергоблока. Можна гігават побудувати, а можна ці 300 МВт у Києві зекономити, якщо не використовувати електроенергію для підігріву води в бойлерах”, – зауважив він.
Литви також уточнив, що у Києві 953 184 квартири оснащені централізованим водопостачанням гарячої води. Близько 20% цих квартир мають бойлери.
Якщо взяти до уваги те, що в середньому обсяги бойлерів 80 літрів з нагрівальним елементом на 2 кВт,то потужність на гаряче водопостачання, яка, до того ж вмикається одночасно, сягає 380 МВт – це понад третину ядерного блоку і понад половини того, що видають Київські ТЕЦ.
“І це десь в 2-3 рази більше, ніж газові генератори (когенераційні установки), які передали нам партнери з USAID”, – уточнив Литвин.
Вадим Литвин зауважив, що перехід на централізоване гаряче водопостачання дозволить економити в години відключень.
Щобільше, за його підрахунками, централізоване водопостачання після підвищення тарифів на електроенергію обійдеться мешканцям столиці дешевше, оскільки зараз куб гарячої води у Києві коштує близько 100 гривень, а вартість кубометра гарячої води з бойлера – 250 гривень.
Відтак, аби розвантажити енергосистему в умовах дефіциту електроенергії, він закликав українців відключати бойлери у тих містах, де зберігається водопостачання гарячої води, а також перевірити можливість постачання гарячої води від ТЕЦ та дахових котелень (для сучасних ЖК).
- У Міністерстві охорони здоровʼя оприлюднили поради, як зберігати продукти харчування під час відключень електроенергії, та які альтернативи холодильникам можна використати.
Іран пригрозив масштабною військовою відповіддю на нові санкції США після того, як Вашингтон заявив про намір запровадити найсуворіші фінансові обмеження в історії проти Тегерана.
Російський розвідувальний літак Іл-20, ймовірно, порушив повітряний простір Фінляндії на південь від острова Уто у Фінській затоці. Інцидент розслідує фінська прикордонна служба.
Парламентський комітет Словенії з питань безпеки перевіряє можливі контакти президентки країни Наташі Пірц-Мусар із російською розвідкою. Сама глава держави категорично заперечує будь-які зв’язки з російськими спецслужбами.
Президент Володимир Зеленський відреагував на російську атаку по торговельному центру в Кривому Розі, внаслідок якої загинули щонайменше 15 людей, а ще 130 постраждали. Серед поранених – 23 дитини.
Окружна прокуратура у Варшаві висунула євродепутату та лідеру “Конфедерації Корони Польської” Гжегожу Брауну чотири обвинувачення. Одне з них стосується зривання українського прапора з балкона міської адміністрації в Білій Підляській.