У Франції помер чесько-французький письменник Мілан Кундера

Джерело: ČT24.

У Франції у віці 94 років помер чеський і французький письменник Мілан Кундера. Деякі його твори присвячені темі сталінізму з позиції критичної оцінки політичних подій.

“Прозаїк і есеїст Мілан Кундера помер у віці 94 років. Разом з Кафкою і Гавелом він був одним із найвідоміших чехів за кордоном. Його неодноразово згадували як кандидата на Нобелівську премію з літератури”, – йдеться у повідомленні.

Романи “Жарт” і “Нестерпна легкість буття” принесли особливу популярність письменникові. Останніми десятиліттями він писав французькою мовою і навіть забороняв переклад своїх творів чеською мовою. Лише останнім часом він зняв заборону.

Біографія Мілана Кундери

Письменник народився у місті у Брно, Чехословаччина, але з 1975 року мешкав у Франції. Його твори були чеською та французькою мовами.

Свої перші вірші він написав під час навчання в середній школі, а після Другої світової війни підпрацьовував різноробом і джазовим музикантом. У виші майбутній письменник вивчав музику, кіно, літературу й естетику, а по закінченню працював асистентом і пізніше – професором на факультеті кіно Празької Академії.

Його виключили з лав комуністичній партії за індивідуалістські тенденції у 1950 році. Вже з 1956 року по 1970 рік знову перебував у лавах Комуністичній партії.

Його першу книгу опубліковано у 1953 році. Він став відомим після добірки віршів і 3-х томів оповідань “Смішні любові” (1968).

“Жарт” (1967), його перший роман, було присвячено темі сталінізму. У романах “Життя не тут” та “Вальс на прощання” у світовій літературі набув популярності письменник зі своєрідним поглядом на світ людини.

Він брав участь у “Празькій весні” після радянської окупації Чехословаччини у серпні 1968 року. За це його позбавили можливості викладати, а усі його книги вилучили з бібліотек країни. Прозаїка обвинуватили у співучасті в революційних подіях 1968 року. Надалі його позбавили можливості публікуватися.

У 1981 році він отримав французьке громадянство, а до того перебував там як політичний емігрант. Одним з його визначних творів вважається “Невимовна легкість буття”. У книзі автор вдався до осмислення подій “Празької весни”.

У Франції він вже написав “Безсмертя” (1990), “Неспішність” (1995), “Справжність” (1997), “Байдужість” (2000).

Після зустрічі президента США Дональда Трампа та глави Росії Володимира Путіна, що відбулася 15 серпня на військовій базі в Анкориджі, російські літаки-розвідники почали майже щоденно з’являтися в зоні ідентифікації протиповітряної оборони Аляски.

Міністерство внутрішніх справ та адміністрації спільно з Міністерством національної оборони Польщі оприлюднили “Посібник безпеки” на майже 50 сторінок. У підготовці публікації взяли участь також Урядовий центр безпеки і кілька десятків експертів.

Пов’язані з Росією безпілотники спостерігають у східній німецькій землі Тюрингія за маршрутами, якими США та західні союзники постачають озброєння Україні. Американські та німецькі спецслужби вважають, що ці дані Росія може використати для майбутніх диверсій.

28 серпня МЗС України викликало посла Угорщини Онтала Гейзера після того, як Будапешт заборонив в’їзд командувачу Сил безпілотних систем ЗСУ Роберту Бровді (“Мадяр”).

Боронячи Україну від повномасштабного російського вторгнення, на фронті загинув український художник Кирило Гриньов. Він належав до мистецького об’єднання “P. Е. П.” (“Революційний Експериментальний Простір”).