У Франції понад 180 кандидатів відмовляються йти на другий тур, блокуючи ультраправих

Джерело: Reuters

2 липня опоненти “Національного об’єднання” у Франції активізували зусилля, намагаючись унеможливити прихід ультраправої партії до влади.

Повідомляється, що майже дві сотні кандидатів вже заявили про намір відмовитися від участі у другому турі виборів для уникнення розколу голосів виборців.

Попередні результати першого туру опублікувало Міністерство внутрішніх справ Франції з позначкою “попередні результати з урахуванням можливих виправлень та рішень виборчого судді”.

Так, “Національне об’єднання” лідирують з 33,13% голосів, або понад 10,6 млн виборців. Тоді як “Новий народний фронт” отримав 27,99% голосів, менше ніж 9 млн голосів. І президентський табір здобув 20,04% голосів, понад 6,4 млн виборців.

Водночас далеко не очевидно, що “Національне об’єднання” зможе отримати 289 місць для більшості. Тоді як зняття опонентів з виборів може ще більше віддалити перспективу для ультраправих.

Представниця соціалістів, пані мер Парижа Анн Ідальго закликала мобілізувати всі сили до другого туру.

“Національне об’єднання” вороже ставиться до подальшої інтеграції в Європейський Союз і скоротить фінансування ЄС. Правозахисні групи висловлюють занепокоєння щодо того, як його “національні переваги” та антимігрантська політика будуть застосовані до етнічних меншин, тоді як економісти сумніваються, чи повністю профінансовані значні плани витрат.

Зауважимо, 7 липня відбудеться другий тур. У країні діє мажоритарна система, тож результати ще можуть змінитися.

9 червня президент Франції Емманюель Макрон оголосив про розпуск парламенту. Позачергові вибори відбудуться 30 червня та 7 липня. Макрон зробив оголошення після поразки його партії на виборах до Європарламенту. Партія Марі Ле Пен набрала близько 32%, тоді як партія Макрона отримала 15% голосів, соціалісти мають 14%. З 6 по 9 червня відбулися десяті вибори до парламенту ЄС, які проводять раз на п’ять років.

Читайте також: Ситуація у Франції викликає занепокоєння у ЄС щодо подальшої підтримки України – Bloomberg

Раніше прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що росіяни готуються до втручання у вибори до Європарламенту. Туск наголосив, що погрози стосуються саме його країни. Також серед країн, які перебувають під найбільшою загрозою втручання, крім Польщі ще є Литва, Латвія, Естонія та меншою мірою Фінляндія.

Згодом ЗМІ проаналізували, як російські інтернет-тролі намагаються втрутитись у вибори до Європейського парламенту за допомогою дипфейків та двійників.

Нещодавно The Economist повідомили, що завдяки зміні керівника “комітетів особливого впливу”, Росії вдалося реабілітувати свою розвідку на світовій арені. Серед іншого видання акцентує на покращенні якості роботи й інших російських спецслужб.

Читайте також: Росія отруює ЄС дезінформацією – Єврокомісія

Нещодавно ми повідомляли, що невизначеність стосовно допомоги Україні зберігатиметься до результатів виборів. Наприклад, щодо чергової обіцянки Макрона постачати Україні французькі винищувачі. Цю обіцянку було дано Президенту України Володимиру Зеленському в Парижі лише за два дні до того, як Макрон розпустив парламент, але точна кількість літаків Mirage 2000-5, які Франція надішле, залишається неясною. За словами обізнаних джерел, переговори з країнами, які володіють такими літаками, тривають.

Політологи зауважують, що ймовірна перемога партії Ле Пен може не викликати серйозних змін всередині Франції, однак її позиція щодо Європи, України, Росії, оборони та змін клімату завжди відрізнялась від позиції Макрона.

Яхта “Royal Romance” підсанкційного Віктора Медведчука переходить до іншого порту для проходження обов’язкового технічного обслуговування.

З початку 2025 року Сили оборони вже знищили 19 421 одиницю автомобільної техніки російської армії, відзначив Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.

Повернення викрадених Росією українських дітей, тиск на Кремль, післявоєнна відбудова України та переслідування втікачів від правосуддя – ці та решта питань стали ключовими темами офіційного візиту президента України Володимира Зеленського до Австрії. Зокрема Відень підтвердив готовність стати посередником у діалозі з Москвою, а також підписав із Києвом низку угод у сферах безпеки, сільського господарства, регіонального співробітництва й реконструкції.

Служба державної безпеки Латвії затримала депутата Сейму Олексія Рослікова (партія “За стабільність!”). Раніше проти Рослікова розпочали розслідування за підозрою в наданні допомоги державі-агресору РФ у діях проти Латвії.

У тимчасово окупованому Криму на 2025 рік росіяни запланували щонайменше 12 археологічних експедицій у межах наукового завдання, не враховуючи позапланові роботи, пов’язані з освоєнням земельних ділянок.