Країни Балтії «не опустять руки» і продовжать боротися за вступ України в НАТО – Рінкевичс
Джерело: Delfi
Президент Латвії Едгар Рінкевичс заявив, що його країна продовжить боротися за членство України в НАТО, навіть попри те, що на саміті Альянсу у Вільнюсі так і не була ухвалена дорожня карта для нашої держави.
При цьому латвійський лідер зазначив, що вже були подібні випадки, коли спочатку домовленість про постачання боєприпасів чи зброї в Україну видавалася неможливою, проте завдяки наполегливій праці ухвалювалися вигідні для України рішення.
“Це може потребувати часу і навіть публічних скандалів, але Латвія зробить усе, щоб досягти максимальної підтримки України. Не вдалося сьогодні, працюватимемо, щоб якнайшвидше вийшло”, – підкреслив Рінкевичс.
Водночас він додав, що “не дуже чітка домовленість саміту НАТО про те, що Україна стане членом НАТО колись, коли це дозволять відповідні умови, дає Росії деяку надію на виснаження України”.
“Натомість завдання Латвії полягатиме в ще сильнішій боротьбі за постачання зброї та боєприпасів, що вже не так просто, як було на початку”, – наголосив президент Латвії.
Він також зауважив, що деякі держави НАТО “надули губи” на адресу країн Балтії і запитують, “чому ми такі гучні. Але ми продовжимо бути такими”.
- Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте запевнив, що співпраця з Україною нарощується в усіх сферах, і в майбутньому наша держава стане членом Північноатлантичного альянсу.
- Канцлер Німеччини Олаф Шольц позитивно відреагував на результати саміту НАТО у Вільнюсі, окремо зазначивши, що Росія не впливатиме на вступ України до Альянсу.
- Прем’єрка Естонії Кая Каллас заявила, що рішення саміту НАТО про запрошення Україні приєднатися до Альянсу після “виконання умов” – це “стільки, скільки НАТО може нині їй запропонувати”.
- 12 липня, виступаючи наприкінці дводенного саміту НАТО у Вільнюсі, президент США Джо Байден підтвердив підтримку України.
- 12 липня, президент США Джо Байден перед зустріччю з Володимиром Зеленським у межах саміту НАТО у Вільнюсі заявив, що Штати роблять “усе можливе” для підтримки України під час війни, розв’язаної Росією.
Військова омбудсменка Ольга Решетилова зауважила, що у Міноборони раніше підготували зміни, котрі передбачають виключення з переліку певних хвороб, котрі нині визначають придатність до військової служби.
У 2025 році російські суди винесли вироки щодо 468 осіб у справах про державну зраду (ст. 275 КК), шпигунство (ст. 276), конфіденційне співробітництво з іноземцями (ст. 275.1) та допомогу противнику (ст. 276.1). Це максимальний показник за час дії Кримінального кодексу РФ – з 1997 року.
Наземний роботизований комплекс Третьої окремої штурмової бригади 45 діб поспіль виходив на бойове чергування та кулеметним вогнем придушував усі спроби російських військ прорватися у сектор оборонців.
До суду скерували обвинувальний акт щодо агента ФСБ, котрий у липні перевозив вибухівку для підготовки теракту у Львові проти українських правоохоронців.
У межах зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора у ніч на 22 грудня підрозділи Сил оборони України уразили нафтовий термінал “Таманьнефтегаз” у Краснодарському краї РФ. Також уражено склад боєприпасів та місце зберігання, підготовки і запуску ударних БпЛА ворога.