Лілі Коллінз знялася в рекламі Google в сукні українського бренду

Джерело: Shop with Google/Instagram

Лілі Коллінз, зірка серіалу “Емілі в Парижі”, знялася в рекламному ролику для сервісу Shop with Google в колаборації Emily in Paris x Google. У відео вона одягнена у сукню від українського бренду J’amemme.

“Емілі унікальна, але сьогодні вона схибила. На щастя, з Lens вона може одразу знайти правильний стиль”, — йдеться в описі сервісу.

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

Допис, поширений Shop with Google (@shopwithgoogle)

У рекламі Лілі Коллінз, в образі Емілі Купер, носить ефектну сукню з великою квіткою від українського бренду J’amemme. Сукня ніжно-блакитного кольору з великою квіткою з органзи доповнена сріблястими підборами, асиметричними сережками та бірюзовою мінісумкою.

Довідка: J’amemme – український бренд, заснований у 2018 році. Вся продукція виготовляється вручну. Дизайнерка Юлія Ярмолюк у своїй роботі акцентує на спрощених формах та високій якості. Бренд представили на Тижні моди в Нью-Йорку та у топових медіаресурсах, таких як Vogue, Harper’s Bazaar, Cosmopolitan, Elle.

Наступна зустріч у форматі Україна-США-Європа-РФ може відбутися “найближчим часом” в Об’єднаних Арабських Еміратах.

У зоопарку американського міста Цинциннаті ветеринари надають цілодобову допомогу дев’ятирічній бегемотисі Фіоні, яка проковтнула в’язану шапку. Через ризик кишкової непрохідності фахівці намагаються допомогти тварині позбутися стороннього предмета природним шляхом. 

19 листопада спецпредставник президента США Джаред Кушнер заявив, що Вашингтону нібито вдалося домогтися від Москви готовності розглядати гарантії безпеки для України за моделлю, подібною до статті 5 Північноатлантичного договору.

Віртуальний музикант Антоніо Рома, створений за допомогою штучного інтелекту, виступить із живим концертом у Мадриді. Оскільки самого виконавця не існує, його образ на сцені втілить іспанський музикант Дієго Амадор-молодший.

За даними Міжнародного енергетичного агентства, обсяг електроенергії, яку споживають центри обробки даних, до 2030 року може подвоїтися й сягнути 1000 терават-годин на рік. Це створить додаткове навантаження на енергосистеми та призведе до збільшення викидів вуглецю на 70%.