В Ірані відмовилися закривати ракетну програму і продовжать збагачувати уран

Джерело: Mehr

Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі заявив, що Тегеран не припинятиме збагачення урану і розвиток ракетної програми, попри міжнародний тиск.

Ми не вестимемо переговори щодо нашої ракетної програми, і жодна свідома людина не погодиться на її роззброєння. Ми не можемо зупинити збагачення урану, і те, чого не вдалося досягти військовим шляхом, не можна досягти політичним, — зазначив Аракчі.

Міністр закордонних справ також додав, що можливі переговори з Вашингтоном щодо ядерної програми.

Ми готові до переговорів, щоб зняти занепокоєння щодо нашої ядерної програми. Ми не прагнемо до прямих переговорів із США і можемо досягти угоди через непрямі контакти, — пояснив він. Аракчі також повідомив, що після ударів Ізраїлю та США ядерні матеріали “залишаються під завалами зруйнованих об’єктів і не були переміщені в інші місця”.

З 13 по 24 червня між Іраном і Ізраїлем тривала 12-денна війна, під час якої ізраїльська авіація вдарила по ключових ядерних об’єктах Тегерана. 22 червня до операції приєдналися США, атакувавши три важливих ядерних центри в Фордо, Натанзі та Ісфахані. За даними Вашингтона, ці удари завдали значної шкоди іранській ядерній програмі.

Раніше Верховний лідер Ірану, аятола Алі Хаменеї, виступив із заявою, у якій наголосив, що Іран не прагне розробляти ядерну зброю.Він зауважив, що країна не потребує та не має наміру створювати ядерну зброю, підтвердивши офіційну позицію Тегерана щодо цього питання.

Як пише AP, заява була зроблена на тлі зростаючої міжнародної напруги щодо ядерної програми Ірану та можливого відновлення санкцій ООН. Хаменеї також відкинув можливість прямих переговорів з США, назвавши їх “мертвою кінцевою точкою”, і звинуватив Вашингтон у спробах нав’язати вимоги замість ведення переговорів.

Іран продовжує наполягати на мирному характері своєї ядерної програми, незважаючи на зовнішній тиск і санкції, йдеться в матеріалі.

Адміністрація Дональда Трампа розглядає можливість радикального розширення річної квоти на прийом біженців, щоб надати притулок більшій кількості “білих мешканців” Південно-Африканської Республіки. За даними джерел, йдеться про додаткові 10 тисяч місць для етнічних африканерів, які, на думку президента, зазнають переслідувань.

Політична напруга через війну на Близькому Сході розколола європейську музичну спільноту. Цього року глядачі в Мадриді, Дубліні та Любляні не побачать фінал “Євробачення” у Відні, оскільки національні канали запровадили повний бойкот події через незгоду з політикою організаторів конкурсу.

Технологічний гігант Meta готується до масштабної оптимізації штату, плануючи звільнити близько 8000 співробітників наступного місяця. Керівництво компанії пояснює цей крок необхідністю вивільнення ресурсів для безпрецедентних інвестицій у розробку штучного інтелекту, сума яких цьогоріч сягне 135 мільярдів доларів.

Рішення італійського уряду використовувати албанську територію для фільтрації мігрантів визнано правомірним з точки зору права ЄС. Це створює важливий прецедент для всієї Європи, оскільки Німеччина та Нідерланди вже розглядають можливість впровадження аналогічних “зовнішніх хабів” до кінця року.

Організація Об’єднаних Націй ініціювала розробку плану подальшої присутності в Лівані через наближення терміну закінчення мандату миротворчих сил UNIFIL. Попри небезпеку перебування у зоні активних бойових дій, офіційний Бейрут наполягає на збереженні міжнародного контролю для стримування ескалації.