У Росії заперечили інформацію про «непрямі переговори» з Україною
Джерело: Reuters
18 серпня у РФ спростували повідомлення про те, що наступ України на Курську область зірвав непрямі переговори з Києвом стосовно припинення ударів по енергетичних об’єктах.
Зокрема прессекретарка МЗС РФ Марія Захарова повідомила, що переговорів з Києвом щодо об’єктів цивільної інфраструктури не було.
Ніхто нічого не зривав, бо зривати не було чого. Жодних прямих чи непрямих переговорів між Росією та київським режимом щодо безпеки цивільних об’єктів критичної інфраструктури не велося і не ведеться, — сказала вона.
Вона додала, що у квітні 2022 року Київ вийшов із переговорного процесу та юридично заборонив їх проведення. За її словами, нині “єдині контакти між російською стороною” та Києвом “здійснювалися через посередників лише з гуманітарних питань, насамперед обміну полоненими”.
Захарова додала, що, мовляв, “шанси розпочати переговори Україна мала неодноразово”.
Також вкотре заявила, що загрозу безпеці Запорізької та Курської АЕС створюють українські війська “за допомоги” з боку західних країн, а російська армія намагається перешкодити “техногенній катастрофі”.
Раніше газета The Washington Post повідомила, що Росія та Україна мали намір направити делегації до Катару для таємних переговорів про взаємне припинення ударів по енергетичній інфраструктурі, проте ці плани “зірвала” операція ЗСУ у Курській області.
- Радник голови Офісу Президента Михайло Подоляк прокоментував операцію ЗСУ в Курській області РФ та зазначив, що це може сприяти “справедливому переговорному процесу”.
- Гауляйтер Запоріжжя Євген Балицький домовився з губернатором Курської області Олексієм Смірновим розмістити курських біженців на узбережжі Азовського моря.
- Представник МНС Росії у міжвідомчому оперативному штабі Артем Шаров повідомив, що з Курської області вже евакуювали 76 тисяч жителів.
- Президент Фінляндії Александр Стубб говорячи про російсько-українську війну сказав, що “ми досягаємо точки, коли потрібно починати переговори”.
Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.
Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.
Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.
Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.