«ЄС» закликає відкласти ратифікацію Римського статуту до кінця воєнного стану

Джерело: сайт “ЄС”

Фракція “Європейська Солідарність” заявила, що підтримує ратифікацію Римського статуту як частину зобов’язань України за Угодою про асоціацію. Однак в умовах війни пріоритетом є захист військових. Тому важливо провести ратифікацію після завершення воєнного стану.

“ЄС” вважає, що без ретельної експертизи наслідків ратифікація може бути помилковою. Парламентарі пропонують відкласти процес до закінчення воєнного стану, зазначаючи, що Угода про асоціацію не визначає чітких термінів для цього.

“Очевидно, ратифікація цього документу створить можливості для зловживань з боку росії, її явних та прихованих союзників, які сфабрикують безліч фейкових справ проти українського військового керівництва. У російського режиму – великі гроші, довгі руки і розгалужена агентура. Країна-агресор володіє технологіями фабрикування справ, впливу на громадську думку, а відтак і опосередкованим впливом на рішення судів”, – йдеться у заяві.

У фракції переконані, що добробут війська є ключовим пріоритетом сьогодні, а недостатньо зважена ратифікація статуту може навпаки деморалізувати захисників.

“Вважаємо, що сьогодні органи влади  не повинні вчиняти кроків, спрямованих на демотивацію військових. Навіть побоювання, що українських військових можуть видавати на вимогу Міжнародного кримінального суду, демотивують наших захисників. Поспішні, непродумані кроки наражають на додаткову небезпеку тих, хто й так кожного дня ризикує життями за Україну.”

Ратифікація Римського статуту вимагала широкої громадської дискусії, якої не було. Багато військових вважають, що в умовах активних бойових дій це рішення є поспішним, наводячи приклад США та Ізраїлю, які й досі не ратифікували статут.

“Виходячи з інтересів українських військовослужбовців, захищаючи наших захисників від непродуманих дій політиків, ми закликали відтермінувати ратифікацію цього документу до закінчення воєнного стану, в тому числі враховуючи хорватський, ізраїльський та американський досвід”, – підсумували в “ЄС”.

Ратифікація статуту

21 серпня Верховна Рада України ухвалила рішення щодо ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду, забезпечивши тим самим повноцінне долучення країни до цієї міжнародної інституції.

Підтримку ратифікації висловили 281 народний депутат, що стало важливим кроком у посиленні міжнародно-правових зобов’язань України. Перед голосуванням парламентарії отримали листи підтримки від Генштабу та Головного управління розвідки Міноборони, підписані Кирилом Будановим.

Президент Володимир Зеленський подав відповідний законопроєкт 15 серпня, що ознаменувало початок процедури ратифікації. Водночас Україна внесла окрему заяву, що протягом семи років після набрання чинності ратифікаційним законом не визнає юрисдикцію МКС стосовно своїх громадян у питаннях, пов’язаних зі злочинами, передбаченими статтею 8 Римського статуту.

Україна також планує ратифікувати статут з урахуванням Кампальських поправок 2010 року, які передбачають відповідальність за злочин агресії. Але, оскільки ратифікація не має зворотної сили, Україна, ймовірно, продовжить працювати над створенням спеціального трибуналу для притягнення до відповідальності керівництва РФ за агресію 2022 року.

Читайте також: Що значить для України ратифікація Римського статуту

Варто зазначити, що Україна підписала Римський статут ще у 2000 році, але лише зараз зробила вирішальний крок до його ратифікації, подолавши багаторічні побоювання щодо можливої відповідальності своїх громадян перед МКС.

Ввечері 17 вересня російські війська масовано атакували Запорізьку область. Внаслідок обстрілу загинуло двоє осіб та пʼятеро отримали поранення, повідомив голова Запорізької ОВА Іван Федоров.

Військовослужбовці 12-ї бригади спеціального призначення “Азов” Національної гвардії України прикинулися російськими розвідниками, аби захопити у полон трьох солдатів РФ.

Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови продовжує фіксувати системні порушення мовних прав громадян України в інтернеті. З початку 2024 року надійшла 421 скарга щодо порушення частини шостої статті 27 Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, котра регламентує використання державної мови в мережі інтернет (що майже на 50% менше, ніж за цей період у 2023 році).

Лідер Християнсько-демократичної спілки Фрідріх Мерц буде кандидатом на пост канцлера від опозиційного блоку ХДС/ХСС.

Міністерка з питань міграції та надання притулку Нідерландів Марьолейн Фабер заявила, що уряд у Гаазі хоче оголосити надзвичайний стан, щоб призупинити дію деяких частин закону про надання притулку.