Помер український кінооператор-постановник Леонід Бурлака
Джерело: Одеське відділення Національної спілки кінематографістів
В Одесі помер український кінооператор-постановник, заслужений діяч мистецтв, кавалер ордена “За заслуги” III ступеня Леонід Бурлака.
“Після тривалої та тяжкої хвороби, відійшов у засвіти легендарний кінооператор Леонід Бурлака. Він народився в Одесі у жовтні 1938 року і, як справжній одесит, впродовж всього життя залишав рідне місто лише тоді, коли виїжджав чи то на навчання, чи у кіноекспедиції”, – йдеться у дописі.
За словами колег, Бурлака з дитинства захоплювався фотографією, у 18 років вже працював на телебаченні – освітлювачем, асистентом оператора, оператором, з 1961 року, ще до закінчення профільного вишу – на кіностудії.
Зазначається, що одесит разом із дипломом вишу одержав “фантастичну для будь-кого іншого” пропозицію творчої роботи на “Мосфільмі”, але відмовився, сказавши, що його місто – Одеса.
“Його ім’я – в титрах фільмів, які не лише знали всі за минулих часів, але й пам’ятають та багаторазово переглядають сьогодні, коли минули десятки років. Одна “Ера милосердя” (“Місце зустрічі змінити не можна”) чого варта. А “Вірність”, що принесла її творцям та студії приз Венеційського МКФ. А “Прощавай” та “Поїзд у далекий серпень”. Чотири десятки прокатних стрічок, два десятки телевізійних – такий доробок зазначено у творчій картці оператора-постановника, Леоніда Бурлаки”, – мовиться в заяві.
Серед його фільмів також – “Мушкетери з 4 “А””, “Хлоп’ята їхали на фронт”, “Чарівне коло”, “Золоті черевички”, “Взяти живим”, “Двоє в пісках”, “Поки не випав сніг…”, “Павутиння”, “Без ошийника” (приз “За найкращий фільм” V Відкритого фестивалю фільмів для дітей та юнацтва), “Як коваль щастя шукав” та інші.
Прощання з Бурлакою відбудеться на Одеській кіностудії у вівторок, 17 вересня, о 12.00.
Численні прихильники готовності до катастроф зазвичай асоціюються з консерваторами. Втім, нині у США формується нова хвиля людей лівих політичних поглядів, котрі готуються до глобальних катастроф – від змін клімату до колапсу державних інституцій. На відміну від традиційного образу – озброєного одинака у бункері з консервами – ці послідовники орієнтовані на солідарність, взаємодопомогу й колективне виживання.
20 червня український журналіст Владислав Єсипенко, котрий понад чотири роки перебував у російському ув’язненні, вийшов на свободу та залишив тимчасово окупований Крим.
22 червня Головний рабин України Моше Реувен Асман сподівається, що удари по Ірану стануть початком падіння тоталітарних злочинних режимів у світі.
22 червня міністр оборони Рустем Умєров повідомив, що в Україні відкрився офіс норвезької компанії-виробника систем ППО NASAMS Kongsberg Defence and Aerospace.
Міністерство культури Польщі готується до можливого вторгнення та активізації військ РФ – країна вже розробила план евакуації творів мистецтва у разі нападу.