Країни Балтії та Польща хочуть отримати кошти ЄС для зміцнення кордону з РФ

Джерело: Euronews

Естонія, Латвія, Литва та Польща шукатимуть фінансування ЄС для будівництва мережі бункерів, загороджень, розподільних ліній і військових складів уздовж своїх кордонів з Росією та Білоруссю, повідомила Естонія.

Три країни Балтії, які є членами НАТО, спочатку оголосили про план “Балтійської лінії оборони” в січні. Потім у травні Польща оголосила про подібний проєкт під назвою “Східний щит” з метою зміцнення своїх кордонів з російським ексклавом Калінінградом і Білоруссю.

“Потреба в (Балтійській) лінії оборони зумовлена ситуацією з безпекою та підтримує нову концепцію передової оборони НАТО”, — сказав у заяві міністр оборони Естонії Ханно Певкур, додавши, що “надзвичайно важливо координувати наші дії з Польщею”.

Міністри оборони чотирьох європейських країн, розташованих на східному фланзі НАТО, зустрілися в південно-східному латвійському місті Даугавпілс у п’ятницю, щоб обговорити фінансування проєкту.

Вони не уточнили, скільки фінансової допомоги вони шукатимуть для з Брюсселя, але відзначили у спільній заяві, що “війна Росії проти України показала, що створення фізичних перешкод на відкритій місцевості без природного захисного прикриття є першорядним навіть у технологічному плані”.

Міністри заявили, що зовнішні загрози на балтійсько-польському кордоні зростають, а нарощування укріплень уздовж кордону з Росією та Білоруссю “залишається пріоритетним завданням, сприяючи нашій обіцянці захищати кожен дюйм території (НАТО)”.

Лінія оборони виключає берегову оборону на Балтійському морі, яка є спільною для чотирьох країн.

Війна РФ із країнами Балтії може розпочатися під приводом повстання поляків у Білорусі, вважає австрійський політолог Густав Грессель.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 13 березня. З початку доби відбулося 129 бойових зіткнень.

Служба зовнішньої розвідки України отримала дані про плани Кремля розширили флот танкерів, котрі транспортують нафту під прапором РФ. Відповідне рішення продиктоване дедалі частішими прецедентами затримань танкерів “тіньового флоту” РФ європейськими країнами та США.

12 березня у Бухаресті президенти України та Румунії – Володимир Зеленський і Нікушор Дан – підписали три міждержавні документи. Йдеться про рамкову домовленість щодо співпраці в енергетичній сфері, спільну заяву про виробництво оборонної продукції, а також декларацію про встановлення стратегічного партнерства між Україною та Румунією.

Доходи Росії від експорту нафти у лютому скоротилися до найнижчого рівня з часів повномасштабного вторгнення в Україну. Поки західні санкції обмежують продажі та змушують до більших знижок, Київ, своєю чергоб, продовжує атаки на нафтову інфраструктуру Крелмя, повідомило Міжнародне енергетичне агентство у щомісячному огляді ринку.

У рамках зниження наступального потенціалу російського агресора 11-го та у ніч на 12 березня підрозділи Сил оборони України завдали серії уражень по військових об’єктах противника.