У Росії планують відродити сталінські спортивні паради
Джерело: The Moscow Times
Глава РФ Володимир Путін підтримав ідею відродити спортивні паради на Червоній площі. Відповідні марші регулярно проходили біля стін Кремля у роки правління Йосипа Сталіна та припинилися після смерті диктатора.
З ініціативою “повернути традицію” виступила голова руху “Здоровое Отечество” Катерина Лещинська. Путін, своєю чергою, доручив міністру спорту РФ Михайлу Дегтярьову опрацювати це питання та організувати перший парад у 2025 році.
Російський президент наголосив на значущості популяризації спорту та нагадав, що одним із головних завдань держави є створення широких можливостей для занять фізичною культурою, а також “розвиток доступної спортивної інфраструктури” у всіх регіонах країни.
Разом з тим, у виданні нагадали, що про “відродження” спортивних парадів, Путін заявляв також у жовтні 2023 року на форумі “Росія – спортивна держава” у Пермі. Тоді із відповідною пропозицією до нього звернувся голова Міжнародної асоціації боксу (IBA) Умар Кремльов. Путін назвав ідею “хорошої” і зазначив, що розвиток спорту, мовляв, є “безумовним пріоритетом для Росії”.
Перший спортивний парад на Червоній площі відбувся 1919 року, а з 1931 року такі заходи стали щорічними. Тисячі юнаків та дівчат марширували вздовж стін Кремля, тримаючи в руках портрети радянських вождів. Останній парад відбувся 1954 року — через рік після смерті Сталіна.
- У Центрі національного спротиву повідомили, що 12 тисяч українських дітей із тимчасово окупованої Луганщини у час літніх канікул планують відправити у різні регіони РФ на “перевиховання”.
- Раніше британська розвідка повідомила, що станом на сьогодні щонайменше 11 000 українських дітей утримуються у 43 так званих “таборах перевиховання” по всій Росії за тисячі км від дому.
- Голова ОВА Артем Лисогор повідомив, що на ТОТ Луганщини росіяни вирішили повернутися до радянської практики та запровадили патрулювання вулиць так званими “народними дружинами”.
Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.
Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.
Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.
Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.