У Німеччині можуть запровадити окремий статус для українських переселенців
Джерело: DW
Міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер виступив із пропозицією запровадити для українських біженців окремий правовий статус, який дозволить знизити витрати на соціальні виплати та сприяти залученню біженців на ринок праці.
Лінднер зазначив, що необхідно розглянути можливість введення нової моделі підтримки для українських переселенців. Замість стандартних виплат із безробіття, які вони отримують на рівні з громадянами Німеччини, пропонується застосовувати систему, що поєднуватиме виплати для шукачів притулку з інструментами для інтеграції у ринок праці, подібними до “грошей для громадян”.
Українці, як і раніше, не потребуватимуть проходження процедури надання притулку, але їм буде надано доступ до програми, орієнтованої на забезпечення прожиткового мінімуму та соціальної участі, навіть без наявності роботи.
За інформацією Лінднера, виплати для шукачів притулку є нижчими, ніж “гроші для громадян”, і забезпечують менший рівень соціального захисту, зокрема доступ до медичних послуг.
У Німеччині частка працевлаштованих українських біженців зросла з 23% до 29% за останній рік, за словами керівника відомства канцлера ФРН Вольфґанґа Шмідта. Німеччина залишається країною, де проживає найбільше українців зі статусом тимчасового захисту – 1,11 мільйона осіб, що становить 26,9% від загальної кількості в ЄС.
- Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець повідомив про те, що внутрішньо переміщені особи (ВПО) повертаються на тимчасово окуповані території та в прифронтові міста через соціально-економічні труднощі на нових місцях проживання.
Народна депутатка 9-го скликання Юлія Яцик повідомила, що військовослужбовців, які хотіли приєднатися до 67-ої ОМБр, направили в іншу бригаду й на інші посади, без права вибору.
Питання цивільних заручників залишається не менш актуальним, аніж питання військовополонених. Адже кількість цивільних у полоні…
На Харківщині через безпекову ситуацію влада погодила рішення про примусову евакуацію дітей з їхніми родинами із селища Борова.
У МЗС України акцентували на п. 36 підсумкової декларації саміту БРІКС у Казані, присвяченому Україні, в якому його учасники лише нагадали про власні національні позиції щодо ситуації в Україні, свою відданість цілям і принципам Статуту ООН, а також мирному врегулюванню та дипломатії.
У середу, 23 жовтня, на підконтрольну Україні територію повернулися ще п’ять родин, які виховують шістьох дітей віком від 3 до 17 років. Сім’ї виїхали з окупованих районів Херсонщини, Запорізької області та Криму.