Україна за рік не просунулася до зближення з ЄС – звіт Єврокомісії

Джерело: “Європейська правда”

Цього тижня Європейська комісія оприлюднила детальні звіти про кожну країну-кандидата на вступ до ЄС. Цей документ є важливим для держав, які прагнуть інтеграції в європейські структури, адже він слугує своєрідним “аудитом” їхніх зусиль у сфері євроінтеграції.

У звіті зазначається, що, попри певні досягнення, прогрес України в напрямку вступу до ЄС не є достатнім. Хоча в Брюсселі та Києві відзначають, що минулий рік був особливим з огляду на зовнішні обставини, в тому числі війну, порівняння з іншими кандидатами демонструє, що проблеми зі швидкістю реформ мають більшість країн.

Зокрема, Молдова, попри стабільність уряду, показує гіршу динаміку змін, ніж минулого року, а Грузія взагалі фактично відмовилася від руху до ЄС через рішення, несумісні з європейським курсом. Країни Західних Балкан, такі як Боснія, також не проявляють достатньої активності в проведенні необхідних реформ.

Комісар Олівер Варгеї, представляючи звіт, наголосив на важливості виконання технічних вимог для успішного вступу, що є актуальним і для України.

Цей документ також підтверджує, що Чорногорія стала новим фаворитом у процесі розширення, демонструючи кращі показники реформ та менше “вибіркового підходу” у впровадженні європейських стандартів.

Після 2013 року, коли до ЄС приєдналася Хорватія, у Європі заговорили про “втому від розширення”, проте війна в Україні змінила перспективи європейської політики, перетворивши розширення на питання безпеки. Це дало можливість Україні та Молдові отримати статус кандидатів та розпочати переговори в рекордно короткі терміни.

Однак попри прогрес, Україна за деякими показниками відстає від інших кандидатів, включаючи Молдову та Сербію. Олівер Варгеї зазначив, що темпи проведення реформ є незадовільними не лише для України, але й для інших держав-кандидатів, і закликав до термінових дій.

Загалом, звіт підкреслює, що Україні необхідно прискорити реформи, щоб не втратити можливості, які з’явилися у зв’язку з новим геополітичним контекстом. 

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що не очікує суттєвих змін у стратегії України після звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони.

Українські проєкти відновлення отримають додаткові можливості для залучення іспанського фінансування. Додаткове фінансування у 570 млн євро спрямують на підтримку інвестицій, постачання обладнання та участь іспанських компаній у відновленні української економіки.

Велика Британія профінансує на €300 млн постачання Україні 16 шведських винищувачів Gripen E. Про це заявив прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер під час візиту до Києва 16 липня.

Туреччина готова взяти на себе провідну роль у військово-морській складовій майбутніх міжнародних гарантій безпеки для України, котрі також передбачають сухопутний та повітряний компоненти. Нині країни-союзники вже розробляють відповідні плани.

Бойові водолази Центру спеціального призначення НГУ “Омега” знищили російський бомбардувальник Су-24М на військовому аеродромі “Саки” у тимчасово окупованому Криму.