Вибори у Молдові: Санду лідирує у другому турі з мінімальним відривом
Джерело: дані ЦВК Молдови
У Молдові опрацювали трохи більше як 94% бюлетенів. За попередніми даними чинна президентка країни Майя Санду обходить свого конкурента, колишнього прокурора, підтримуваного проросійськими силами Олександра Стояногло.
Загальний результат дає хоч і несуттєву, але все ж перевагу Санду. Розрив між кандидатами становить трохи більш як 2%: у Санду 51,37%, тоді як у Стояногло і 48,63%.
Джерело: ЦВК Молдови
Всередині країни досі лідирує Стояногло з 51,21% проти 48,79%.
За кордоном у президентки нині вже 80,77%, у її опонента – 19,23% при опрацьованих 46% бюлетенів.
Додамо, влада Молдови повідомила про масштабне втручання Росії у другий тур виборів глави держави 3 листопада.
Зауважимо, 3 листопада жителі Молдови беруть участь у другому турі президентських виборів, який проходить на тлі звинувачень у втручанні з боку Росії. На тлі зростаючої напруженості з Москвою, яка прагне повернути свій вплив у регіоні, результати цього протистояння можуть визначити, чи зможе Молдова продовжити свій євроінтеграційний шлях.
Уряд Молдови повідомив країни ЄС, що Росія, ймовірно, буде перешкоджати голосуванню молдавських емігрантів. Зокрема в Італії, Франції, Німеччині, Іспанії, Румунії, США та Великій Британії тощо. Молдовські урядовці висловили побоювання, що Москва може застосувати методи зриву. Наприклад, погрози про вибухи на виборчих дільницях, які призведуть до евакуації та затримки голосування. У своєму зверненні до представників ЄС уряд Молдови закликав забезпечити, щоб процес голосування продовжувався навіть у разі таких інцидентів.
Попередні заяви уряду стверджували, що Москва може фінансувати транспортування громадян Молдови літаками та автобусами з Азербайджану, Білорусі, Туреччини та самої Молдови, аби збільшити підтримку Стояногло. У Кишиневі це сприймають як пряму спробу Росії вплинути на вибори та підвищити шанси проросійського кандидата.
Президентка Майя Санду представляє вибори як вибір між стабільним європейським майбутнім та нестабільністю, яку може принести орієнтація на Схід. Після того, як Санду оголосила про намір забезпечити вступ країни до ЄС до 2030 року, — її підтримка зросла серед проєвропейської діаспори. Це також зіграло ключову роль у референдумі 20 жовтня на підтримку євроінтеграції. Того ж дня пройшов перший тур президентських виборів, на якому Санду набрала 42% голосів, тоді як Стояногло отримав 26%.
Поліція Молдови також посилила заходи безпеки через побоювання щодо потенційних випадків купівлі голосів, зокрема з боку олігарха-втікача Ілана Шора, якого звинувачують у підтримці проросійських сил. За інформацією влади, Шор намагався мобілізувати проросійські голоси та навіть пропонував матеріальні винагороди за підтримку Стояногло.
На тлі цих подій вибори в Молдові отримали широке міжнародне висвітлення, особливо з боку ЄС. Результати голосування можуть визначити політичне майбутнє країни та посилити вплив Росії в регіоні.
- У Молдові людям почали надходити анонімні листи та дзвінки із погрозами, в яких вимагали віддати свій голос за чинну президентку країни Майю Санду на другому турі президентських виборів.
- Молдова вже проголосувала на референдумі за вступ до Європейського Союзу, проте перевага тих, хто підтримав цей шлях, виявилася незначною.
- Утім вибори у Молдові зазнали безпрецедентного втручання з боку РФ, повідомив речник зовнішньополітичної служби ЄС Петер Стано. Правоохоронні органи країни заявляли про значні грошові перекази з Росії, спрямовані на підкуп виборців. Тільки в жовтні було переказано понад 24 млн доларів через додаток “Промсвязьбанк”.
- Міністерство закордонних справ Молдови відкрило на території РФ дві виборчі дільниці для голосування на виборах президента. Утім, ймовірно, росіяни штучно створили черги.
2 жовтня синоптична ситуація в Україні суттєво не зміниться. Погоду визначатиме антициклон, центр якого переміститься зі Скандинавії у бік Білорусі. Він сприятиме надходженню холодного повітря з північного сходу.
За добу українські захисники ліквідували ще 1 520 загарбників. Ворог продовжує втрачати велику кількість артилерійських систем, дронів та автомобільної техніки.
Прем’єр-міністр Албанії Еді Рама іронічно пов’язав міжнародну увагу до багатомісячних протестів проти курортного проєкту Джареда Кушнера з політичним протистоянням навколо Дональда Трампа у США.
Масові протести французьких старшокласників через нестачу вчителів, перевантажені класи та поганий стан шкільної інфраструктури охопили всю країну. Через заворушення прем’єр Себастьян Лекорню скликав кризову нараду уряду.
Президент США Дональд Трамп визнав, що війна з Іраном скоротила запаси окремих типів американських боєприпасів, але заявив, що Вашингтон планує відновити їх до безпрецедентного рівня.