Суд арештував частину майна керівниці МСЕК Хмельниччини Тетяни Крупи
Джерело: ухвала Вищого антикорупційного суду
Вищий антикорупційний суд наклав арешт на частину майна Тетяни Крупи, керівниці Хмельницької обласної МСЕК.
Під арешт потрапили великі суми готівки, зокрема 3,17 мільйона доларів, 140 тисяч євро та 1,27 мільйона гривень, вилучені з її помешкання.
Крім того, 3 жовтня в її робочому кабінеті знайшли ще 93 тисячі доларів і 2 тисячі євро. Арештовано також ноутбук, кілька флешок, телефон, золоті вироби та документи, що стосуються її декларацій, будівельних проєктів та фінансових операцій.
Також під арешт потрапили договори купівлі-продажу земельних ділянок Крупи та технічна документація на землю її чоловіка. Суд наклав арешт на документацію, пов’язану з будівництвом дискоклубу в парку імені М.Чекмана, а також журнали виконаних робіт.
Передісторія
4 жовтня працівники ДБР викрили керівницю Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи та її сина у незаконному збагаченні. Син посадовиці займає керівну посаду в головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Як стало відомо згодом, фігурантку звуть Тетяна Крупа. Її син Олександр і чоловік Володимир є засновниками компанії “СОЛАР-ІНВЕСТ”, яка спеціалізується на виробництві сонячної електроенергії.
У посадовців вдома працівники ДБР виявили майже 5,2 млн доларів, 300 тисяч євро, понад 5 млн гривень, а також брендові прикраси.
“Правоохоронці знаходили гроші в квартирі практично в кожному куточку – у шафах, шухлядах, нішах”, – кажуть в ДБР.
Після цього редактор Цензор.НЕТ Юрій Бутусов заявив, що п’ятдесят прокурорів Хмельниччини на чолі з обласним прокурором Олійником оформили інвалідність, “дахуючи” корупційну схему “слуги народу” Крупи у МСЕК та Пенсійному фонді.
За його словами, обставини справи свідчать, що правоохоронні органи Хмельницької області знали про масштабну систему, яку створила “слуга народу” Тетяна Крупа, оскільки були співучасниками корупційних схем.
За підрахунками Бутусова, за деклараціями загальна сума пенсій, які отримали тільки встановлені 50 прокурорів-інвалідів від платників податків, становить як мінімум 54,1 мільйона гривень.
Згодом Генеральний прокурор України Андрій Костін заявив про звільнення з посади після корупційних скандалів із МСЕК та прокурорами.
Тоді, влада країни скликала засідання РНБО, де ухвалила рішення про ліквідацію МСЕК.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Медико-соціальні експертні комісії в Україні замінять новою європейською моделлю: цифровою і повністю прозорою.
4 листопада Кабінет міністрів України подав у Верховну Раду анонсований законопроєкт про реформування (ліквідацію) МСЕК.
- Керівників медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) не допускатимуть до роботи в новій системі, стверджують у Міністерстві охорони здоров’я.
- У Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК) повідомили, що конфіскувати статки очільників медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) неможливо.
- Реформа медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) не призведе до змін у виплатах пенсій з інвалідності. За словами міністерки соціальної політики Оксани Жолнович, виплати за інвалідністю продовжуватимуть нараховувати без змін.
Народний депутат від “Слуги народу” Олександр Куницький, ймовірно, виїхав за кордон у відрядження і не повернувся в Україну. Про це 5 листопада повідомило видання Bihus.info з посиланням на власні джерела.
Четверо підлітків зазнали травм, двоє з них – перебувають у важкому стані, внаслідок нападу із використанням сокири в паризькій приміській електричці.
У Генштабі пояснили, чому стаються збої у мобільних телефонах під час тривог. Для підвищення ефективності впливу на противника застосовуються засоби підміни координат супутникової навігації GPS, котрі і спричиняють ці порушення.
Африканські пінгвіни опинилися під загрозою вимирання в дикій природі. Згідно з даними Міжнародного союзу охорони природи, чисельність цих птахів скоротилася на 75% за останні три десятиліття. На сьогодні їх залишилося близько 19,8 тисячі особин, з яких менше ніж 10 тисяч пар здатні до розмноження.
Японські дослідники запустили перший у світі дерев’яний супутник LignoSat, який має показати можливості використання деревини в космічних дослідженнях, зокрема для місій на Місяць і Марс.