Майже кожен третій євро допомоги у Німеччині спрямовують мігрантам
Джерело: Bild
Витрати на допомогу для біженців та мігрантів у Німеччині стрімко зростають. Якщо у 2021 році на підтримку цієї категорії населення виділили 5,9 млрд євро, то минулого року сума становила вже 12,2 млрд євро — понад чверть усіх витрат на допомогу з безробіття (42,6 млрд євро).
У 2024 році, за прогнозами, ця сума зросте до 13,7 млрд євро, що становитиме майже 30% від загальних витрат. Про це свідчать дані Міністерства праці ФРН, котрі опинилися в розпорядженні німецького видання.
У 2023 році базову допомогу за статтею SGB II найчастіше отримували громадяни Афганістану (1,3 млрд євро), Сирії (3,5 млрд), України (5,8 млрд), а також громадяни Іраку (774 млн), Ірану (282 млн), Еритреї (172 млн), Сомалі (155 млн), Нігерії (125 млн) та Пакистану (112 млн).
Міністерство соціальної політики ФРН включає в розрахунки не тільки біженців, а й осіб, котрі “ніколи не проходили процедури отримання притулку або не мають статусу біженця”. Яка їхня частка, відомство не уточнює.
Частка витрат на біженців та мігрантів у загальних витратах на допомогу різко зросла з 2021 року: з 16,6% до 29,2% (з січня по липень 2024 року).
Якщо включити до розрахунку німців із міграційним минулим, цифри були б ще вищими, зауважує видання. Згідно з даними станом на жовтень 2024 року, про які повідомляє WELT, 2,543 млн із 4,005 млн працездатних одержувачів допомоги мають міграційне минуле. Сюди входять особи, котрі народилися за межами Німеччини, або дітей таких батьків.
Міністерство праці водночас зазначає, що майже 80% зростання зайнятості із соціальним страхуванням у Німеччині припадає на громадян України та восьми основних країн походження прохачів притулку. Представник відомства заявив, що “ці люди беруть активну участь у житті суспільства і сплачують податки”.
- Міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер виступив із пропозицією запровадити для українських біженців окремий правовий статус, який дозволить знизити витрати на соціальні виплати та сприяти залученню біженців на ринок праці.
- Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець повідомив про те, що внутрішньо переміщені особи (ВПО) повертаються на тимчасово окуповані території та в прифронтові міста через соціально-економічні труднощі на нових місцях проживання.
Глава МЗС Польща Радослав Сікорський та президент Литви Ґітанас Науседа першими з-поміж світових лідерів прокоментували та підтримали дозвіл США на використання зокрема далекобійних ракет ATACMS для ударів по території Росії.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 17 листопада. З початку доби загальна кількість бойових зіткнень вздовж усієї лінії фронту зросла до 134.
Франція та Велика Британія після рішення США, також дозволили Україні бити ракетами Storm Shadow та SCALP вглиб території РФ.
Прем’єр-міністр Кір Стармер відкидає ідею розмови з російським лідером Володимиром Путіним після негативної реакції на канцлера Німеччини Олафа Шольца за телефонний дзвінок російському диктатору.
Глава МЗС Ігор Клименко повідомив, що із пошкодженого внаслідок російського удару будинку в Сумах евакуювали понад 400 осіб.