У Німеччині можуть запровадити окремий статус для українських переселенців

Джерело: DW

Міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер виступив із пропозицією запровадити для українських біженців окремий правовий статус, який дозволить знизити витрати на соціальні виплати та сприяти залученню біженців на ринок праці.

Лінднер зазначив, що необхідно розглянути можливість введення нової моделі підтримки для українських переселенців. Замість стандартних виплат із безробіття, які вони отримують на рівні з громадянами Німеччини, пропонується застосовувати систему, що поєднуватиме виплати для шукачів притулку з інструментами для інтеграції у ринок праці, подібними до “грошей для громадян”.

Українці, як і раніше, не потребуватимуть проходження процедури надання притулку, але їм буде надано доступ до програми, орієнтованої на забезпечення прожиткового мінімуму та соціальної участі, навіть без наявності роботи.

За інформацією Лінднера, виплати для шукачів притулку є нижчими, ніж “гроші для громадян”, і забезпечують менший рівень соціального захисту, зокрема доступ до медичних послуг.

У Німеччині частка працевлаштованих українських біженців зросла з 23% до 29% за останній рік, за словами керівника відомства канцлера ФРН Вольфґанґа Шмідта. Німеччина залишається країною, де проживає найбільше українців зі статусом тимчасового захисту – 1,11 мільйона осіб, що становить 26,9% від загальної кількості в ЄС.

Заступник глави російського МЗС Олександр Панкін заявив, що Росія отримала запрошення взяти участь у саміті G20 на найвищому рівні, котрий відбудеться у грудні в Маямі.

Європейський Союз запровадив жорсткі торговельні санкції проти Росії чотири роки тому, змусивши естонського виробника деревини Puidukoda замінити понад половину своїх постачань ялини та сосни, переорієнтувавшись на країни Скандинавії.

Заклики російського глави Володимира Путіна до збільшення народжуваності, обмеження абортів і спроби нав’язування так званих “традиційних цінностей” не змогли змінити демографічну тенденцію в Росії, яка продовжує рухатися до глибокої кризи.

Бійці підрозділу СБС та 1-го корпусу НГУ Азов 22 квітня знищили командний пункт та місце базування Управління мобільних дій (УМД) ФСБ РФ у тимчасово окупованому Донецьку.

23 квітня країни Європейського Союзу ухвалили 20-й санкційний пакет проти Росії, котрий містить обмеження проти “тіньового флоту”, осіб та підприємств, що підтримують військово-промисловий комплекс РФ, а також закладає основу для подальшої заборони на морські послуги для постачання російської нафти.