З розбитої ракетою квартири вкрали техніку: українці поділилися історіями мародерства
Джерело: Instagram.
Українка розповіла в соцмережах, що з квартири, яка постраждала після ракетного удару, вкрали холодильник і пральну машину. За її словами, помешкання було фактично розгромлене після влучання, однак навіть це не зупинило людей, які винесли звідти побутову техніку.
Авторка допису зізналася, що досі не може оговтатися від цієї ситуації. Водночас вона наголосила, що після пережитого побачила багато підтримки від небайдужих людей.
“Уявіть, з цієї, розгромленої від влучання ракети, квартири вкрали холодильник та пральну машинку. Я в шоці… З іншого боку, я відкрила для себе дуже ДУЖЕ багато офігєнних, класних, чуйних людей! Підтримки, насправді, дуже дуже багато, і я щиро хочу подякувати усім, хто не пройшов мимо”, – написала вона.
Та поруч із підтримкою, за словами авторки, були й зовсім інші реакції. Деякі люди намагалися пояснити трагедію “покаранням” або звинувачували постраждалих у тому, що вони нібито “нагрішили”.
“Але насправді, не кожне випробування є покаранням. Ми здатні це все пройти, і пройти достойно”, – відповіла вона.
Під дописом почали з’являтися й інші історії. Частина коментаторів писала про мародерство у прифронтових і деокупованих містах, інші – про власний досвід після обстрілів.

З розбитої ракетою квартири вкрали техніку: українці поділилися історіями мародерства.
Одна з жінок розповіла про ситуацію в Херсоні. За її словами, звідти речі можуть вивозити машинами навіть без присутності російських окупантів. Вона також згадала знайому, яка зверталася до поліції через квартиру доньки, але, як стверджує коментаторка, у відповідь лише чула запитання, чому там ніхто не мешкає, хоча будинок самої жінки розташований у “червоній зоні”.
Інша користувачка згадала схожий випадок в Ірпені. Після влучання квартира вигоріла майже повністю, але з неї все одно забрали те, що ще можна було використати.
“Вигоріла квартира після прильоту вщент, лише на балконі плитка лишилась де-не-де не порепана. Зрізали болгаркою ту цілу, що лишилася. Ірпінь”, – написала вона.
У коментарях також згадували історії про речі, які нібито пересилали зі східних регіонів України. Один із користувачів написав, що чув від працівників пошти про великогабаритні посилки з меблями, холодильниками, телевізорами, пральними машинами та диванами. За його словами, це викликало сором навіть у працівників, які бачили такі відправлення.

Ще один коментатор провів паралель із давнішими трагедіями та згадав розповіді очевидців про мародерство в Прип’яті під час евакуації після аварії на ЧАЕС.
Для багатьох користувачів головною темою стала не лише сама крадіжка, а й те, що люди, які пережили удар і втрату дому, потім стикаються з мародерством, байдужістю або звинуваченнями замість підтримки.
- Міністерство закордонних справ України засудило ухвалення Держдумою РФ чергового незаконного акта, спрямованого на масове позбавлення українських громадян майна на тимчасово окупованих територіях. У відомстві наголосили, що Росія фактично визнала себе державою-крадієм.
Український журналіст, публіцист та письменник Андрій Портников заявив, що головною гарантією безпеки українців є не зміни у чужих країнах і не лише боротьба з ксенофобією, а існування власної держави.
Причиною найбільшого масового вимирання в історії Землі стало поєднання стрімкого потепління океанів і зниження рівня кисню у воді. Саме ці зміни визначили, які морські види змогли пережити катастрофу, а які зникли назавжди. Таких висновків дійшли науковці зі Стенфордського університету.
Пересадка в міжнародному аеропорту імені Гаррі Ріда в американському Лас-Вегасі стала надзвичайно вдалою для одного з пасажирів. Мандрівник на ім’я Ентоні, виграв понад 3,3 мільйона доларів, зробивши ставку в 10 доларів на ігровому автоматі Wheel of Fortune.
На Дніпропетровщині правоохоронці повідомили про підозру у шахрайстві 29-річному мешканцю Донецької області, котрий ошукав родину військовополоненого на понад 422 тисячі гривень.
Попри побоювання загострення відносин між Україною та Польщею, роковини Волинської трагедії 11 липня не призвели до нової кризи у двосторонніх відносинах. Водночас цей день продемонстрував різні підходи польських політичних сил до діалогу з Києвом. Про це йдеться в аналізі співзасновника “Європейської правди” Юрія Панченка.