Польща скерувала 85% з наданої Україні допомоги на переселенців
Джерело: пресслужба президента Польщі
У Польщі оприлюднила інформації стосовно обєму загальної допомоги, котра Варшава надала Україні з початку повномасштабного вторгнення РФ. Станом на сьогодні Польща виділила на допомогу Україні 4,91% свого ВВП.
Польща посідає перше місце (за ВВП) серед усіх країн, які долучилися до допомоги Україні. Польська підтримка першою надійшла на український фронт у значних кількостях.
Окрім того, Польща є однією з країн, котрі розмістили у себе найбільше українських біженців.
Польща виділила на допомогу Україні еквівалент 4,91% свого ВВП, з яких 0,71% ВВП скерували на пряму підтримку країни, тоді як 4,2% ВВП — на витрати, пов’язані з наданням допомоги українським біженцям — мовиться у повідомленні.
Poland has earmarked 4.91% of its GDP for this assistance, with 0.71% of GDP allocated to support Ukraine and 4.2% of GDP dedicated to the cost of assisting Ukrainian refugees. pic.twitter.com/ID7HBtbzYa
— Kancelaria Prezydenta (@prezydentpl) November 13, 2024
Польща стала ініціатором “танкової коаліції”, першою надала Україні бойову авіацію та оголосила про участь у навчальній місії ЄС.
Загалом військову допомогу надано на 3,23 млрд євро (понад 14 млрд злотих).
Так, з майже 800 танків, котрі отримала Україна, понад 350 передала Польща. Зауважується, що це більше, ніж загалом пожертвували США, Велика Британія, Німеччина, Швеція, Норвегія та Іспанія.
Окрім того, із засобів польської армії в Україну відправлено 14 сучасних танків Leopard 2A4 і машини старішої конструкції: 60 танків PT-91, а також 280 T72M, T72M1, T72M1R. Польща передала Україні першу партію танків Т-72 у першій половині 2022 року. І це були машини, відомі ЗСУ, тож їх одразу можна було використовувати.
Українські Повітряні сили Польща підтримала загалом 14 літаками МіГ-29 (найбільше з усіх країн) і 12 вертольотами Мі-24 (більше, ніж Польща, надали тільки США).
Також Польща приєдналася до чеської “боєприпасної ініціативи” на 100 млн євро.
Варшава організувала або спільно організувала понад п’ять тисяч навчальних курсів для українських Збройних сил. Нині країна підготувала близько 25 тисяч українських військових, зокрема 14,5 тисяч у складі місії ЄС EUMAM. Мова про цілі підрозділи льотчиків, танкістів, артилеристів, логістів й техніків.
Польща також планує у січні 2025 року відкриття першої офіційної інституції Україна-НАТО – Центру аналізу, підготовки та навчання НАТО-Україна (JATEC) у Бидґощі.
Окремо країна підтримує медичний, енергетичний і логістичний хаби, які працюють для України.
- До кінця 2024 року у Польщі запрацює Український легіон. Перші добровольці підпишуть контракти зі ЗСУ і почнуть навчання на полігонах Польщі під керівництвом інструкторів НАТО.
- Варшава пропонує організувати військове навчання українців, котрі перебувають поза межами України, зокрема біженців, щоб вони могли посилити українське військо. Тоді як Прага нині ще оцінює цю ідею для Чехії, повідомила міністерка оборони Яна Чернохова.
- Глава Польщі Анджей Дуда наголосив, що не хоче створювати точки напруги між Варшавою та Києвом. Він розкритикував позицію міністра оборони Владислава Косіняка-Камиша стосовно того, що Україні не варто очікувати вступу до ЄС без вирішення “Волинського питання”.
У Дніпрі внаслідок атаки російського безпілотника загинули троє людей, ще 12 отримали травми.
Дольф Лундгрен розповів, що під час тяжкої боротьби з раком розглядав можливість “легального самогубства”, однак згодом з’ясувалося, що частину його діагнозу визначили неправильно. Про цей період актор написав у нових мемуарах.
16 вересня Верховна Рада після двох невдалих спроб в першому читанні ухвалила законопроєкти про оподаткування ПДВ посилок з іноземних інтернет магазинів – урядовий № 15460 та № 16051-1, авторства сумнозвісного Данила Гетманцева.
Росія нібито готова заплатити $20 млн за інформацію про місцеперебування командувача Сил безпілотних систем Роберта “Мадяра” Бровді. За даними української сторони, Кремль намагається отримати ці відомості через кримінальні мережі на пострадянському просторі.
У Японії дедалі більше фермерів переходять на жаростійкі сорти рису, оскільки тривала спека й посухи почали помітно впливати на врожайність і якість зерна. Одним із таких сортів став “хінатамару”, який після багаторічних випробувань почали активно вирощувати в префектурі Саґа на південному заході країни.