Велика Британія та ЄС попередили про вихід війни «на інший рівень»
Джерело: Голос Америки
21 листопада Велика Британія спільно з Європейським Союзом попередили про ескалацію та вихід війни РФ проти України на інший рівень, коментуючи ймовірне використання Росією міжконтинентальної балістичної ракети “Рубіж”.
Якщо це правда, то це буде ще один приклад збоченої, безрозсудної та ескалаційної поведінки з боку Росії, – наголосив речник прем’єр-міністра Британії Кіра Стармера.
Своєю чергою, речник ЄС із закордонних справ Петер Стано заявив, що очевидно, що такий напад означатиме ще одну явну ескалацію з боку Путіна. У разі підтвердження, використання МБР стане “кількісною та якісною зміною” у війні.
Вони грають в ядерну авантюру, – додав Стано. – Чи справді вони це мають на увазі, дуже складно передбачити. Ми не можемо зазирнути в їхні голови. Ми лише знаємо, що це безвідповідально і це становить глобальну загрозу.
Зауважимо, вранці 21 листопада війська РФ вперше застосували для удару по Україні міжконтинентальну балістичну ракету (МБР).
Ворог застосував ракету для удару по Дніпру близько 5:18. Вже згодом, у ранковому звіті, Повітряні сили повідомили, що це була МБР, випущена з Астраханської області, РФ.
Напередодні аналітики повідомляли про ймовірність удару РФ по Україні міжконтинентальною балістичною ракетою РС-26 “Рубіж”. Мовляв, саме через загрозу атаки новою ракетою 20 листопада припинили працювати іноземні посольства у Києві.
Що відомо про МБР РС-26 “Рубіж”?
- дальність – від 2000 до 6000 км
- точність – 150 м
- стартова маса – 40-50 тонн
- маса бойової частини – 1200 кг (еквівалентно трьом балістичним ракетам “Іскандер-М”)
- може бути оснащена боєголовками з навчальним, ядерним чи фугасним зарядом.
Запускають ракету з мобільних пускових установок. Особливість ракети полягає у її здатності маневрувати, відтак її важко збити системами ППО.
Точних даних про процес створення ракети немає. Відомо лише, що розробка почалась не пізніше 2006 року, а перший запуск відбувся наприкінці вересня 2011 року. Остаточні роботи завершились у 2015 році і у 1017 році її планували постачати на озброєння. Проте у 2018 році ракету нібито виключили з програми озброєнь до 2027 року.
- Вранці 21 листопада російські окупанти атакували ракетами Дніпро, поціливши по будівлі центру реабілітації для осіб з інвалідністю.
- За словами аналітиків Defence Express, проаналізувавши інформацію у The Military Balance 2024, довіднику Bulletin of the Atomic Scientists по ядерному арсеналу РФ та збірнику SIPRI Yearbook 2024, вони дійшли висновку, що станом на початок 2024-го у своєму арсеналі окупанти мали 521 міжконтинентальну балістичну ракету наземного та морського базування.
- Під час брифінгу 21 листопада представниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова отримала вказівку не коментувати удар міжконтинентальною балістичною ракетою по Дніпру. Інструкцію Захаровій передали телефоном, а зміст розмови частково зафіксували мікрофони.
30 квітня міністерка економіки Юлія Свириденко спільно із міністром фінансів США Скоттом Бессентом підписала Угоду про створення Інвестиційного фонду відбудови США–Україна. Як зауважила міністерка, мовиться про співпрацю на десятиліття вперед.
Орієнтовна вартість робіт з відбудови сучасного корпусу лікарні “Охматдит” становитиме близько 396 мільйонів гривень. Проєктно-кошторисна документація наразі проходить експертизу, а тендер на капітальний ремонт сучасного корпусу оголосять на платформі Prozorro у першій половині травня.
Спецпредставник президента США з питань України Кіт Келлог наголосив, що главі РФ Володимиру Путіну варто визнати зміну ситуації на користь України. Генерал у відставці зауважив, що росіянам, попри шалені втрати у лавах своєї армії, за півтора року не вдалося досягти серйозних здобутків на фронті.
Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді відмовився приїхати до Москви на 9 травня. Про те, що Моді не прийняв запрошення глави РФ Володимира Путіна брати участь в урочистих заходах, повідомив прессекретар Кремля Дмитро Пєсков.
Компанії McDonald’s і Coca-Cola досі розглядають російський ринок як зону підвищених ризиків і не планують повертатися до діяльності у цій країні, свідчать листи компаній до правозахисної групи B4Ukraine.