У Фінляндії виключено з виборів кандидата, який відмовився засудити агресію РФ
Джерело: Yle
Соціал-демократична партія Фінляндії (СДП) виключила зі своїх списків кандидата на муніципальних виборах, який відмовився засудити російське вторгнення в Україну.
Згідно з повідомленням, Іван Дев’яткін, який має подвійне громадянство, діяв усупереч партійним цінностям, прямо не засудивши російське вторгнення в Україну. При цьому вказано, що він був поінформований про те, що СДП вимагає від кандидатів чіткої позиції.
В інтерв’ю виданню Iltasanomat від 29 листопада 34-річний Дев’яткін заявив, що вважає закриття кордону з Росією “порушенням прав людини”, і назвав Фінляндію “51-м штатом США”. На запитання, чи є російське вторгнення в Україну виправданим, Дев’яткін не став відповідати, сказавши, що у видання “занадто широкий набір питань”.
Зазначається, що Дев’яткін народився у Росії. У Фінляндію він переїхав у 2012 році, щоб здобути ступінь доктора філософії в галузі екології. Зараз, за його словами, працює менеджером з оцінки впливу на довкілля у великій фінській лісовій компанії. Він має громадянства Фінляндії та Росії.
Муніципальні вибори відбудуться у Фінляндії навесні 2025 року.
- Литовський національний мовник LRT припинив співпрацю з телеведучим Альгісом Раманаускасом, після того як він заявив, що в батьків, які дивляться російські фільми чи слухають російську музику, слід забирати дітей.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.