Макрон наполіг на зустрічі Трампа та Зеленського – Axios
Джерело: Axios
Обраний 47-м президентом США Дональд Трамп провів зустріч з главою України Володимиром Зеленським у Парижі, попри те, що спершу не планував переговори.
У необхідності такої зустрічі Трампа переконав президент Франції Емманюель Макрон.
Зрештою, Трамп погодився на пропозицію і вже 7 грудня зустрівся із президентом України у Парижі. Розмова тривала 45 хвилин і як поінформувало джерело, була “хорошою та плідною”.
Також представник перехідної команди Трампа відзначив, що Зеленський приєднався до зустрічі приблизно на останні 10 хвилин. Зауважується, що сторони обговорювали ключову тему – досягнення справедливого миру у війні РФ проти України.
Раніше The Washingtom Post писали, що присутність Трампа акцентує те, що він уже переосмислює американську зовнішню плітику, адже за місяць офіційно вступить на посаду.
Зустріч у Єлисейському палаці дала можливість Макрону позиціонувати себе як впливового діяча, у той час коли західні лідери стурбовані майбутньою діяльністю обраного президента. Особливо на тлі того, що Росія досягає значних успіхів в Україні – пише видання.
Україні щомісяця потрібні мільярди доларів для економічної та військової підтримки і адміністрація Байдена скасовує обмеження та нарощує допомогу в останні тижні.
Попередньо Трамп заявив, що планує швидко покласти край війні і розкритикував Сполучені Штати за надто великі витрати на конфлікт. Трамп ще не окреслив, як він це зробить, але його взаємини з Путіним викликали занепокоєння щодо поступок, на які він може піти.
Макрон заявив, що нічого не можна вирішувати “щодо України без українців і нічого щодо Європи без європейців”, і що підтримку України слід посилити.
Під час телефонної розмови Макрона з Трампом вони обговорювали Україну, і Макрон сказав Трампу, що будь-які переговори повинні передбачати значні поступки з боку Росії – написали у WP.
- Володимир Зеленський зустрівся з президенткою Грузії Саломе Зурабішвілі у Парижі. Він закликав Грузію не здавати країну Путіну.
- Під час візиту до Парижа президент України Володимир Зеленський та канцлер Австрії Карл Негаммер провели зустріч. Після розмови Негаммер заявив, що Відень готовий прийняти майбутні мирні перемовини.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.