Україна розглядає мобілізацію 18-річних на тлі тиску з боку США – WP
Джерело: The Washington Post
Україна вимушена переглянути свою позицію щодо мобілізації 18-річних чоловіків на фронт.
Як розповіли у виданні, США висловили занепокоєння, що дефіцит людських ресурсів може стати більш критичним для України, ніж нестача озброєння.
Держсекретар США Ентоні Блінкен під час зустрічі в Брюсселі заявив, що навіть за умови забезпечення зброєю та фінансуванням, на передовій повинні бути люди, здатні протистояти російській агресії.
Попри тиск з боку західних партнерів, в Україні мобілізація молоді до 18 років викликає внутрішні суперечки. На думку багатьох українців, зокрема військових, країна повинна більше захищати своє молоде покоління, яке є майбутнім держави і вільне від радянського впливу, якого зазнали попередні покоління. Утім, незважаючи на ці занепокоєння, ситуація на фронті вимагає мобілізації, особливо коли українські підрозділи відчувають нестачу людей на полі бою.
Згідно з повідомленням, адміністрація президента України поки що не підтримує зниження мобілізаційного віку нижче 25 років. Зокрема, представники влади зазначили, що зменшення віку для мобілізації без належного озброєння не виправдане, адже наявні ресурси вже не можуть забезпечити навіть тих, хто нині перебуває на передовій.
Тим часом деякі активісти вважають, що доцільніше було б почати мобілізацію жінок, ніж знижувати мобілізаційний вік до 18 років. Це питання також викликає численні суперечки серед українців.
При цьому вказано, що ситуація на фронті вимагає термінових рішень. Військові скаржаться на нестачу особового складу, а новосформовані бригади не мають достатньо людей для боротьби з набагато більшими силами росіян.
Офіційні особи США, своєю чергою, пропонують допомогу у навчанні новобранців, зазначаючи, що Київ має направити людей за кордон для цього.
- Лідер Євросолідарності Петро Порошенко висловив думку, що мобілізація має ґрунтуватися на чітких умовах служби, забезпеченні спорядженням і якісній підготовці. Політик також запропонував залучити міжнародних партнерів до навчання та оснащення українських військових.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.