З 44 одиниць медобладнання, купленого в 2023, використовують всього 2 – Рахункова палата
Джерело: Рахункова палата, Ольга Піщанська/Facebook
Рахункова палата повідомила, що більшість медичного обладнання, яке Міністерство охорони здоров’я закупило у 2023, досі не почали використовувати.
У 2023 році МОЗ України вперше централізовано закупило 44 одиниці дорогого медобладнання на суму 1,6 млрд гривень. Зокрема, 15 інноваційних систем лінійних прискорювачів, 28 магнітно-резонансних томографів та стоматологічний комп’ютерний томограф. Ці прилади призначені для медзакладів, де лікують військовослужбовців і онкологічних пацієнтів.
Однак, більшість обладнання досі не почали використовувати.
“МОЗ планувало закуплене медобладнання поставити до медзакладів та ввести його в експлуатацію до кінця 2023 року. Фактично ж в експлуатацію було введено лише дві одиниці з 44! Решта – чекала на готовність приміщень”, – повідомила голова Рахункової палати Ольга Піщанська.
Затримки виникли через кілька проблем: погану організацію закупівель, відсутність чітких правил розподілу обладнання, труднощі з підготовкою приміщень, де його мали б встановити, а також обмеження конкуренції в тендерах через дискримінаційні вимоги.
Однак, очільниця Рахункової палати зауважила, що внаслідок аудиту були й позитивні моменти:
- Завдяки великим закупівлям та пільговим умовам виробників вдалося зекономити кошти. МРТ були куплені на 34% дешевше, а лінійні прискорювачі — на 47%.
- Поки тривав аудит Рахункової палати, деякі об’єкти ввели в експлуатацію, наприклад, МРТ в Павлограді та лінійний прискорювач у Черкасах.
- МРТ з Кривого Рогу та Львівського медуніверситету передали іншим лікарням, де приміщення були готові.
- МОЗ повідомило, що планує уточнити медико-технічні вимоги та посилити контроль за документами щодо якості та комплектності обладнання.
“Централізована закупівля високовартісного медичного обладнання – це великий крок вперед для Міністерства охорони здоров’я. Він дозволить не тільки зменшити корупційні ризики, а й забезпечити необхідними медичними послугами від держави громадян, які цього потребують. Водночас неналежні організація процесів та управлінські рішення можуть нівелювати позитивний ефект цієї ідеї”, – підсумувала Піщанська.
- Рахункова палата України заявила про “маніпуляції та викривлення інформації” щодо результатів її аудитів. Інституція заявила, що офіційна позиція відображається виключно у звітах та публікаціях на її сайті.
- За три квартали 2024 року (з січня по вересень) уряд розподілив 99,9% коштів, запланованих на рік, з резервного фонду держбюджету. Однак, частину розподілених видатків не проведено вчасно. Наприклад, на будівництво фортифікацій витрачено на 27,2% менше плану, а на обладнання для Міноборони та Держспецзв’язку – на 85,6% менше.
- За три квартали 2024 року (з січня по вересень) видатки уряду склали 2,98 трлн грн. З них майже 65% витрачено на безпеку та оборону.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна неодноразово передавала Білорусі непублічні сигнали щодо допомоги Росії. За його словами, йдеться про технічну підтримку, яка сприяє точнішим ударам російських та іранських дронів по українцях.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що саме Дональд Трамп спричинив кризу навколо Ормузької протоки. Водночас Берлін наголошує, що Європа зацікавлена у якнайшвидшому відновленні безпечного проходу через цей маршрут.
Міністр оборони Ізраїлю Ісраель Кац заявив, що ізраїльські військові й надалі можуть діяти в Лівані для усунення загроз. За його словами, армія залишатиметься на позиціях у так званій зоні безпеки на півдні країни.
В Індії мільйони абітурієнтів повторно складають іспит NEET-UG, необхідний для вступу до медичних коледжів. Попереднє тестування скасували після звинувачень у витоку завдань, що спричинило протести та політичний скандал.
Переговори між США та Іраном у Швейцарії продовжилися, попри повідомлення іранських медіа про їхнє припинення. Головною перешкодою для домовленостей залишається ситуація в Лівані, де Ізраїль веде операції проти “Хезболли”.