В ISW проаналізували стратегію Путіна щодо протидії «екстремізму» з України
Джерело: ISW
Аналітики Інституту вивчення війни проаналізували нову стратегію протидії “екстремізму” президента Росії Володимира Путіна, який змушений догоджати своєму електорату і балансувати між потребою РФ в робочій силі для її економіки й армії.
Як зазначається, Путін закріпив так звану політику “денацифікації” України в новому документі державної стратегії про протидію нібито “екстремізму”, демонструючи, що він продовжує висувати ті самі вимоги щодо відсторонення української влади, які він висунув у 2022 році, коли розпочав повномасштабне вторгнення в Україну.
Путін підписав 28 грудня нову Стратегію протидії екстремізму в Росії.
Згідно з повідомленням, останню ітерацію такої стратегії Путін підписав у 2020 році.
Стратегія 2024 року вперше містить згадки про “русофобію”, яку документ визначає як “недружнє, упереджене та вороже” ставлення та “дискримінаційні дії” щодо російських громадян, мови та культури з боку недружніх до Росії держав.
“Документ 2024 року, на відміну від версії 2020 року, також називає Україну головним джерелом екстремізму і звинувачує її в поширенні неонацистських ідей. У документі зазначається, що Росії необхідно “ліквідувати” джерело екстремістських загроз, яке походить з України”, – йдеться в документів.
За словами аналітиків, згадки в документі про “русофобію” та “дискримінацію” російських громадян, мови та культури також збігаються з нещодавньою тезою міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова про те, що така нібито дискримінація з боку нинішньої української влади є “першопричиною” війни Росії проти України, яку необхідно розглянути на будь-яких майбутніх переговорах.
- Президент Росії Володимир Путін підписав закон, що дозволяє вилучити організації “Талібан” та “Хаят Тахрір аш-Шам” (ХТШ) зі списку терористичних, створюючи правову основу для змін у відносинах з цими угрупованнями.
Внаслідок удару українського дрону по автомобілю на трасі Донецьк-Горлівка загинув російский пропагандист, позаштатний кореспондент “Известий” Олександр Мартем’янов. Також отримав поранення пропагандист та кореспондент “РИА Новости” Максим Романенко.
Росіяни активно готуються до чергових незаконних виборів на тимчасово окупованих територіях України, запускаючи чат-бот для голосування.
Внаслідок потрійного ракетного удару по околиці Чернігова 3 січня загинув Олексій Гальонка — доцент кафедри філологічних дисциплін та методики їх викладання Чернігівського обласного інституту післядипломної освіти імені Ушинського.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про ситуацію на фронті станом на 16:00 3 січня. Від початку доби відбулося 92 бойових зіткнення.
Журналісти проєкту “Наші гроші” виявили у системі “Прозорро”, що підряд на 4,36 млрд грн припав на будівництво захисту Дніпровської ГЕС. Замовлення отримало ТОВ “БК “Адамант”, що раніше входило в корпорацію “Укрбуд”.