В ISW проаналізували стратегію Путіна щодо протидії «екстремізму» з України
Джерело: ISW
Аналітики Інституту вивчення війни проаналізували нову стратегію протидії “екстремізму” президента Росії Володимира Путіна, який змушений догоджати своєму електорату і балансувати між потребою РФ в робочій силі для її економіки й армії.
Як зазначається, Путін закріпив так звану політику “денацифікації” України в новому документі державної стратегії про протидію нібито “екстремізму”, демонструючи, що він продовжує висувати ті самі вимоги щодо відсторонення української влади, які він висунув у 2022 році, коли розпочав повномасштабне вторгнення в Україну.
Путін підписав 28 грудня нову Стратегію протидії екстремізму в Росії.
Згідно з повідомленням, останню ітерацію такої стратегії Путін підписав у 2020 році.
Стратегія 2024 року вперше містить згадки про “русофобію”, яку документ визначає як “недружнє, упереджене та вороже” ставлення та “дискримінаційні дії” щодо російських громадян, мови та культури з боку недружніх до Росії держав.
“Документ 2024 року, на відміну від версії 2020 року, також називає Україну головним джерелом екстремізму і звинувачує її в поширенні неонацистських ідей. У документі зазначається, що Росії необхідно “ліквідувати” джерело екстремістських загроз, яке походить з України”, – йдеться в документів.
За словами аналітиків, згадки в документі про “русофобію” та “дискримінацію” російських громадян, мови та культури також збігаються з нещодавньою тезою міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова про те, що така нібито дискримінація з боку нинішньої української влади є “першопричиною” війни Росії проти України, яку необхідно розглянути на будь-яких майбутніх переговорах.
- Президент Росії Володимир Путін підписав закон, що дозволяє вилучити організації “Талібан” та “Хаят Тахрір аш-Шам” (ХТШ) зі списку терористичних, створюючи правову основу для змін у відносинах з цими угрупованнями.
Житель Вінниччини, за даними правоохоронців, планував допомогти “клієнту” перетнути державний кордон до Молдови поза встановленими пунктами пропуску. Викрили чергову схему прикордонники Могилів-Подільського загону.
20 липня російські війська вперше застосувала керовану авіаційну бомбу для удару по Павлограду, що на Дніпропетровщині. Раніше такі боєприпаси становили загрозу переважно для прифронтових населених пунктів, однак РФ поступово збільшує дальність їх застосування.
Український дизайнер Артем Сах створив онлайн-галерею “Голоси з площі. Картонки”, де зібрані фотографії протестних плакатів з України та різних країн світу. Про запуск проєкту він повідомив на своїй сторінці в Instagram.
425-й окремий штурмовий полк “Скеля” відреагував на поширені російськими ресурсами повідомлення про захоплення в полон українських військовослужбовців під час боїв у Костянтинівці. У підрозділі підтвердили, що знають про цей випадок, і повідомили, що нині триває встановлення всіх обставин.
Унаслідок російського удару по торговельному судну поблизу Одеси загинули 10 людей, серед яких – лоцман філії “Дельта-лоцман” державного підприємства “Адміністрація морських портів України”.