14 січня: яке сьогодні свято, іменини, традиції, прикмети

Джерело: Букви

14 січня відзначають Всесвітній день логіки, День кесаревого розтину та Міжнародний день повітряного змія. Християни цього дня вшановують рівноапостольну Ніну.

Всесвітній день логіки: міжнародне свято було засноване з ініціативи ЮНЕСКО та Міжнародної ради з філософії та гуманітарних наук (CIPSH) і вперше офіційно відзначене 2019 року.

День кесаревого розтину: саме 14 січня 1794 року у США було проведено перший задокументований успішний кесарів розтин на живій жінці. Американський лікар Джессі Беннетт у Вірджинії здійснив кесарів розтин своїй дружині Елізабет. Операція була вимушеним заходом через ускладнення під час пологів, які загрожували життю матері та дитини.

Міжнародний день повітряного змія: свято також відоме як Макара-Сакранті — традиційний індійський фестиваль, який символізує перехід Сонця у знак Козорога (макар) і початок нового астрономічного року. Цього дня люди масово запускають повітряні змії, що стало символом свята.

У різних країнах світу сьогодні відзначають:

Грузія – День прапора
Індія – Макара-санкранті
Таїланд – Національний день охорони лісів
Туніс – День революції та молоді
США – День ратифікації

Цього дня у світі:

1392 — Холм отримав від короля Владислава Ягайла міські права і 4320 десятин землі для поселення та землеробства.
1506 — у Римі знайшли та перевезли у Ватиканський собор скульптуру “Лаокоон і його сини”.
1604 — розпочала роботу Гемптон-Кортська конференція на чолі з королем Англії Яковом I для обговорення вимог пуритан щодо зміни доктрини Англіканської церкви.
1761 — в битві біля індійського міста Паніпат 90-тисячне військо афганців (на чолі з Ахмед-шахом Дуррані) в союзі з індійськими мусульманськими загонами вщент розтрощило військо маратхських князів.
1794 — Елізабет Хог Беннетт з Едома, штат Вірджинія, стала першою американською жінкою, якій успішно зроблений кесарів розтин.
1814 — підписані Кільські мирні договори, що поклали край англо-данській війні: Данія поступалася Швеції Норвегією.
1900 — прем’єра опери “Тоска” Дж. Пуччіні
1918 — отримано відповідь московської Ради народних комісарів про відмову вести мирні переговори з Українською Центральною Радою, з посиланням на останню її ноту, яка була сприйнята як образа.
1918 — уночі підрозділи українського полку ім. Петра Дорошенка залишили м. Глухів після бою з червоногвардійським Московським загоном особливого призначення, підтриманим місцевими червоногвардійцями.
1918 — українські частини Центральної Ради після 19-годинного бою змушені були під тиском більшовицьких підрозділів залишити м. Рівне, яке було захоплене ними напередодні.
1919 — у Києві постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів гетьмана Павла Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
1919 — у Харкові опубліковано постанови т. зв. Тимчасового робітничо-селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
1919 — 14-19 січня у Одесі відбулися переговори уповноваженого представника УНР, військового міністра генерала Олександра Грекова з командувачем союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.
1920 — у Луцьку Волинської губернії відбулася аудієнція міністра закордонних справ УНР Андрія Лівицького з начальником Польської держави Юзефом Пілсудським, на якій останньому було вручено “Меморандум Голови Директорії УНР в справі поводження польських військових властей на території України, зайнятій польським військом”.
1920 — отримання командуванням армії УНР відомостей про укладення у Вінниці 24 грудня 1919 р. угоди (“нової злуки”) армії УНР і УГА. Реального об’єднання між арміями не відбулося.
1920 — у Львові відбулося перше засідання Української головної професіональної ради, головою якої обрано П. Буняка.
1920 — у Бердянському та Мелітопольському повітах Запорізької губернії розпочалася активна боротьба більшовиків з махновцями.
1922 — у Харкові ВУЦВК затвердив “Положення про радіотелеграфне агентство України (РАТАУ)”. Ухвалено створення РАТАУ як централізованого урядового інформаційного відомства при ВУЦВК.
1922 — у Харкові ВУЦВК ратифікував російсько-українсько-австрійський попередній торговельний договір від 7 грудня 1921 р.
1922 — у Москві з метою боротьби з мішечництвом у врожайних губерніях РСФРР НКВС зобов’язав завідувачів відділів управління максимально скоротити видачу перепусток на в’їзд і виїзд із заборонених місцевостей і дозволив видавати такі перепустки тільки у випадках особливого державного значення.
1922 — у Катеринославі відділ охорони праці губернської ради профспілок виявив факти експлуатації дитячої праці на численних підприємствах, коли діти у віці від 8 до 14 років за десятигодинну працю отримували зарплатню, якої вистачало на придбання шматка макухи.
1922 — у Харкові РНК УСРР прийняла постанову “Про зниження продовольчого натурподатку, заміну його грошима і про звільнення від нього у губерніях і повітах, що оголошені неврожайними”.
1922 — у Харкові РНК УСРР затвердила “Угоду між американською адміністрацією допомоги і Українською соціалістичною республікою” про організацію допомоги голодуючим УСРР.
1923 — у Харкові Народний комісаріат внутрішніх справ УСРР запропонував губуправлінням взяти на облік усі єврейські сільськогосподарські колективи та артілі для надання їм виробничої допомоги з метою стимулювання переходу міського єврейського населення до землеробської праці.
1925 — у Харкові Політбюро ЦК КП(б)У визнало необхідним поставити перед ЦК РКП(б) питання про санкціонування переходу на триступеневу систему адміністративного управління та ліквідацію губерній при безпосередньому зв’язку центру з округами. У комісію по районуванню запропоновано ввести наркома освіти, начальника політуправління Українського військового округу В. Затонського.
1925 — у Харкові Політбюро ЦК КП(б)У визнало доцільним ввезення мануфактури з-за кордону для України. Ухвалено поставити на розгляд ЦК РКП(б) питання про імпорт мануфактури та про зниження ввізного мита.
1928 — у Москві ЦК ВКП(б) надіслав директиву своїм місцевим організаціям, у тому числі ЦК КП(б)У, про посилення хлібозаготівель.
1928 — у Москві ЕКУ ОДПУ підготувало інформаційне зведення про хід хлібозаготівельної кампанії 1927/1928 господарського року.
1928 — у Львові з нагоди 40-річчя існування щоденної української газети “Діло” вийшло 32-сторінкове число з ілюстрованим додатком у збільшеному накладі.
1933 — посольство Німеччини в Москві одержало доповідну записку від німецького консула в Києві А. Хенке про застосування штрафів в українському селі, про голод, епідемію тифу, захворювання на шигельоз (тоді називали дизентерією).
1942 — на ім’я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А. Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М. Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М. Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А. Шептицьким, де висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.
1943 — війна на Тихому океані: почалася евакуація японських військ з острова Гуадалканал.
1946 — Генеральна Асамблея ООН обрала Українську РСР членом Економічної і соціальної ради ООН.
1953 — у Гельсінкі (Фінляндія) в змаганнях на першість світу зі швидкісного бігу на ковзанах абсолютним чемпіоном світу став українець О. Гончаренко (193,143 очок).
1980 — Генеральна Асамблея ООН засудила інтервенцію СРСР в Афганістан і прийняла резолюцію, якою вимагала “негайно, безумовно і повністю вивести війська з Афганістану”.
1989 — долаючи опір комуністичного керівництва та промосковських сил відбулись Установчі збори Донецького обласного Товариства української мови ім. Т. Шевченка. Невдовзі обласна організація була представлена понад 60-ма міськими, районними та сільськими осередками і нараховувала близько 3000 членів.
1989 — міліція розігнала установчі збори ініціативної групи Тернопільської обласної філії Української Гельсінської спілки.
1992 — Україна встановила дипломатичні відносини з Мексикою.
2004 — після близько 500-річної перерви прапор “п’яти хрестів” став державним прапором Грузії. Раніше він був відомий як прапор грузинського королівства.
2005 — космічний зонд “Гюйгенс” здійснив вдалу посадку на поверхню Титану.
2010 — годинник Судного дня переведений на одну хвилину назад.
2023 — ракетний удар по житловому будинку в м. Дніпро.

Яке сьогодні церковне свято:

14 січня в церковному календарі – день пам’яті святої рівноапостольної Ніни. Жінка все своє життя присвятила проповіді Євангелія, зціленню хворих і творенню див. Ніна народилася приблизно у 280 році в Каппадокії, де з раннього дитинства її виховували в любові до Бога. У 20 років вона разом із батьками переїхала до Єрусалима, де її наставницею стала благочестива жінка, на ім’я Ніканорая. Одного разу Мати Божа з’явилася Ніні й веліла вирушити до Грузії, де тоді мешкали язичники. Прибувши туди, Ніна почала проповідувати християнство. Згодом до неї приєдналися інші дівчата, і вони заснували монастир. Ніна померла 335 року.

Прикмети:

Ясна погода — до врожайного року. Якщо сонце світить, це віщує добрий урожай фруктів.
Сильний мороз — до багатого врожаю хліба.
Хуртовина — літо буде дощовим і прохолодним.
Густий іній на деревах — до великого врожаю зернових.
Багато зірок на небі вночі — кури добре нестимуться, а також до багатого врожаю ягід і грибів.

Традиції:

У православне свято сьогодні звертаються з молитвами до рівноапостольної Ніни – просять позбавити від бід і скорбот, напоумити ворогів. Вважається, що свята допомагає у всіх добрих починаннях і справах.
14 січня заведено наводити лад у домі, закінчувати розпочаті справи, можна прати і займатися рукоділлям. Вважається, хто з раннього ранку візьметься за справи, той буде щасливий весь рік.

Іменини сьогодні святкують:

Адам, Андрій, Давид, Іван, Ілля, Йосип, Макар, Марк, Павло, Сергій, Степан, Ніна.

За даними синоптиків у вівторок, 14 січня, в Україні хмарно з проясненням та без опадів.
Букви повідомляли про свята, іменини, традиції, прикмети 13 січня.