Україна та Туреччина спільно обговорили екологічні наслідки аварії російських танкерів
Джерело: Міндовкілля
Міністерка захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук провела зустріч з послом Туреччини в Україні Мустафою Левентом Більгеном. Сторони обговорили наслідки аварії російських танкерів у Чорному морі та порушення РФ морського права.
Триває ретельний збір даних та аналіз спеціалістами УкрНЦЕМ радіолокаційних знімків за допомогою супутників Sentinel-1, німецького та іспанського TerraSAR-X і PAZ, прогнозу поширення забруднення з урахуванням поточних та прогнозних гідрометеорологічних умов, а також типу та кількості нафтопродуктів, – повідомила міністерка.
За даними УкрНЦЕМ, мазут, який потенційно міг дістатися північно-західного шельфу Чорного моря, наразі перебуває у вигляді згустків через низьку температуру води. Ці згустки мазуту поступово збільшують свою вагу та заглиблюються. З потеплінням ситуація може змінюватися, тому країни Чорноморського регіону мають здійснювати постійний моніторинг за розвитком ситуації та реагувати на загрози.
Так, 13 січня іспанським супутником PAZ зроблено знімок біля західного узбережжя Криму, район Каламітської затоки. На даному знімку не спостерігаються можливі мазутні плями.
14 січня супутником Sentinel-1 зроблено знімок у північно-західній частині Чорного моря, чорні ділянки біля мису Тарханкут можуть вказувати на наявність мазутних плям. Довжина цієї ділянки становить близько 10 км.
Також, 14 січня німецьким супутником TerraSAR-X також було зроблено знімок біля мису Тарханкут. На збільшеному фрагменті також видно чорні ділянки, які можуть вказувати на наявність мазутних плям.
Своєю чергою, посол Туреччини запевнив, що підтримує ініціативи України та інформуватиме турецьку сторону про наслідки аварії та позицію Міндовкілля.
Порушення Росією морського права є системним і потребує втручання на міжнародній арені. РФ багато років використовує річкові танкери у морі і сьогодні тримає в ізоляції офіційні дані щодо аварії. Це створює додаткові проблеми для участі країн Чорноморського басейну у подоланні наслідків, – зауважила Гринчук.
Мустафа Левент Більген акцентував, що захист екосистем Чорного моря є спільною справою Туреччини та України. Жодна країна Чорноморського басейну не захищена. За словами посла, яскравим свідченням цього є те, що Туреччина бореться з морськими мінами на своїх узбережжях. Це є беззаперечним свідченням впливу російської війни далеко за межами територій бойових дій.
Розлив мазуту стався 15 грудня в Керченській протоці, коли під час шторму затонули танкери “Волгонефть-212” і “Волгонефть-239”.
Загалом на борту обох суден перебувало близько 9,2 тисячі тонн нафтопродуктів.
Зауважимо, міжнародна екологічна організація Greenpeace попередила про можливість масштабної техногенної катастрофи у Чорному морі через розлив російських нафтопродуктів у Керченській протоці.
- На тимчасово окупованій російськими військами території Запорізької області виявлено дві ділянки забруднені мазутом з російських танкерів, які затонули в Чорному морі.
- До національного природного парку “Тузлівські лимани”, розташованого в Одеській області, прилетіли птахи, забруднені мазутом.
- В Криму зібрали 430 тонн забрудненого мазутом піску та ґрунту після аварії двох нафтових танкерів у Керченській протоці, яка сталася торік 15 грудня. У Севастополі з моменту цієї аварії зібрали 173 тонни, з яких 158,8 тонн були вивезені.
Верховний суд Бразилії більшістю голосів визнав колишнього президента Жаїра Болсонару винним у підготовці державного перевороту з метою утримання влади після поразки на виборах 2022 року. Це рішення стало історичним, адже Болсонару – перший експрезидент країни, засуджений за посягання на демократичні інституції.
Нове дослідження, проведене вченими з університетів Тюбінгена та Вюрцбурга, показало, що повсякденні речовини, зокрема кофеїн, можуть впливати на ефективність антибіотиків у боротьбі з бактеріями, зокрема Escherichia coli (E. coli).
Російське Міністерство закордонних справ звернулося до Польщі із закликом скасувати рішення про закриття всіх пунктів пропуску на кордоні з Білоруссю. Варшава ухвалила це рішення з опівночі 12 вересня у зв’язку з початком спільних російсько-білоруських навчань “Захід-2025”. У відомстві заявили, що Польща має “задуматися про наслідки та переглянути крок, який шкодить міжнародним партнерам і вдарить по власному бізнесу”.
Президент США Дональд Трамп відреагував на інцидент із російськими безпілотниками, які в ніч на 10 вересня порушили повітряний простір Польщі. За словами Трампа, подібні дії можуть бути наслідком помилки, однак сама ситуація викликає занепокоєння.
Білий дім вживає додаткових заходів безпеки для захисту президента США Дональда Трампа після вбивства консервативного активіста Чарлі Кірка.