Фахівці з’ясували, чому батьки можуть обирати одного улюбленця серед кількох своїх дітей

Джерело: CNN

Фахівці з’ясували, що впливає на те, що у сім’ї, де щонайменше двоє дітей, батьки обирають для себе одну улюблену дитину.

Результати дослідження, опубліковані Американською психологічною асоціацією свідчать, що порядок народження, темперамент та стать можуть впливати на те, як ви виховуєте дітей, і на те, чи віддаєте ви перевагу одній з них.

Проведене дослідження – це метааналіз, у межах якого експерти проаналізували дані 30 досліджень та 14 баз даних з інформацією про понад 19 000 осіб.

Окрім врахування віку, рис характеру та статі, фахівці вивчали й те, як батьки лікували дітей, контролювали їх, розподіляли між ними кошти, а також позитивні та негативні взаємодії батьків з кожною дитиною.

Експерти дійшли висновку, що частіше улюбленцем батьків є доньки та діти, які добросовісніші і поступливіші. Саме до них батьки зазвичай ставлять краще.

“Наступного разу, коли ви думатиме, чи є ваш брат або сестра золотою дитиною, пам’ятайте, що, ймовірно, за лаштунками відбувається щось більше, ніж просто перевага старшого чи молодшого. Це може бути пов’язано з відповідальністю, темпераментом чи просто з тим, як легко чи важко взаємодіяти з вами”, – сказав автор дослідження Александр Дженсен.

Водночас психологиня Еллен Вебер Ліббі вважає, що така перевага щодо однієї дитини може бути тимчасовою та змінюватись залежно від обставин.

“Можливо, у дитини, якій ви більше віддаєте перевагу, є риса, яка нагадує вам улюблену бабусю, яку ви втратили. Або дитина може бути налаштована на ваші емоції і протягає руку допомоги після важкого дня”, – зазначила вона.

Зазначається, що батьки, звісно, люблять усіх дітей, але це не означає, що вони не віддаватимуть перевагу лише одному.

Дослідження виявило, що діти, які є у ролі улюбленців, зазвичай мають деякі переваги. Зокрема у них краще психічне здоров’я, вони краще навчаються, краще контролюють свої емоції і в них здоровіші відносини.

При цьому Вебер Ліббі вважає, бути улюбленою дитиною – не завжди добре.

Таких дітей можуть занадто балувати, що негативно вплине на їхні життєві навички у майбутньому. Щобільше, вони можуть здобути досвід, що для отримання уваги та турботи їм потрібно поводитись певним чином, а це може згодом заважити їм жити вільно.

Водночас ті, хто не користується прихильність, іноді можуть поставати перед труднощами у дорослому житті.

“Діти, до яких ставляться не так прихильно, більш схильні до ризику вживання наркотиків, гіршого психічного здоров’я, гірших сімейних відносин. Також вони, зазвичай, частіше потрапляють у неприємності у школі та вдома”, – зауважив Дженсен.

За його словами, батькам потрібно бути чесними перед собою щодо того, що вони можуть мати улюблену дитину, і тоді діяти відповідним чином.

“Проблема у тому, що брати і сестри відрізняються один від одного і повинні виховуватись по-різному певною мірою, але, сподіваюсь, здоровим та відповідним чином. Ці результати важливі, тому що вони дають батькам стартову точку для роздумів про те, до кого зі своїх дітей вони, можливо, ставляться більш чи менш прихильно”.

Дженсен пояснив, що коли діти розуміють, чому з ними поводяться не так, як його братами чи сестрами, вони менше страждають через це.

Як приклад Дженсен розповів випадок у своїй сім’ї, коли його донька у 6-річному віці поскаржилась йому, що у її молодшої сестри більше суконь. Тоді Дженсен пояснив доньці, що молодша сестра отримала її старий одяг, відтак у неї його більше.

“Вона глянула на мене і сказала: “О, це має сенс, добре”. Після цього вона зіскочила та побігла гратись”.

Вебер Ліббі своєю чергою зауважила, що батькам потрібно розуміти, коли вони можуть бути прихильнішими чи жорсткішими щодо своїх дітей.

“Зберігайте ясний розум, коли ваш партнер, член сім’ї чи друзі вказують на відмінності у вашому вихованні і будьте готові виправити це”.

• В Австралії критикують нові закони про молодіжну злочинність, які дозволяють засудити до довічного терміну навіть 10-річних дітей.