ПАРЄ не визнає легітимність Лукашенка
Джерело: резолюція ПАРЄ
30 січня Парламентська Асамблея Ради Європи закликала до розширення та посилення санкцій проти режиму Олександра Лукашенка та його прихильників. Результати виборів, що відбулися в Білорусі, як і легітимність Лукашенка на посаді президента країни, у ПАРЄ не визнають, зазначається в одностайно прийнятій резолюції асамблеї.
Серед іншого резолюція ПАРЄ закликає Мінськ повернутися до дотримання міжнародного права, щоб “зберегти суверенітет та незалежність”.
Для цього білоруська влада має припинити репресії, звільнити політв’язнів та “забезпечити організацію вільних та справедливих виборів”, після яких гарантувати “мирну передачу влади”.
Тим часом країни-члени Ради Європи мають продовжувати та посилювати підтримку “структур білоруських демократичних сил на чолі зі Світланою Тихановською”.
Під час дебатів та голосування за резолюцію у залі ПАРЄ вперше була присутня делегація Координаційної ради Білорусі.
Сьогодні Білорусь не є членом РЄ, оскільки не ратифікувала Європейську конвенцію про захист прав людини. У 1992 році країні надали статус “спеціально запрошеної”, що дозволяло їй брати участь у роботі деяких органів РЄ.
З того часу політична ситуація в Білорусі неодноразово була темою для резолюцій ПАРЄ. У березні 2022 року Комітет міністрів РЄ ухвалив рішення перервати усі зв’язки з режимом Лукашенка через його активну підтримку агресії РФ проти України.
26 січня у Білорусі відбулися президентські “вибори”. Згодом стало відомо, що за Лукашенка “проголосували” 87,6% виборців. Раніше Центральна виборча комісія повідомила, що явка на виборах становила 81,50% від кількості зареєстрованих виборців.
На другому місці – Сергій Сиранков із 2,7%, інші кандидати не подолали поріг у 2% голосів, згідно з даними екзитполу Білоруського комітету молодіжних організацій. Тоді як проти всіх проголосували 5,1% виборців.
Голосування відбулося без участі західних спостерігачів, виборчі дільниці за кордоном також не відкривалися.
Верховна представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас та єврокомісарка з політики сусідства і розширення Марта Кост критично оцінили так звані вибори в Білорусі. В їхній заяві зазначено, що вибори 26 січня не були “ані вільними, ані чесними”, а білоруський народ “заслуговує на справжній голос у вирішенні, хто керуватиме їхньою країною”.
Додамо, напередодні так званих виборів у Білорусі виявили проблеми в роботі VPN-сервісів й окремих закордонних сайтів. Проблеми у роботі розпочались близько 10-11 ранку 25 січня. Користувачі не змогли під’єднатись щонайменше до семи VPN-сервісів: Proton VPN, NordVPN, TunnelBear, Thunder VPN, VPN — Super Unlimited Proxy, X-VPN, Planet VPN.
Ще користувачі повідомили про збій у підключенні до окремих іноземних сайтів – Twitch, Steam, Reddit, а також піратських онлайн-кінотеатрів.
Крім того, сайти, які користувалися віртуальним хостингом у Білорусі, стали недоступні для користувачів з-за кордону. Обмеження торкнулося не всіх сайтів, а тільки тих, які використовували послугу “віртуальний хостинг”. Як правило, це невеликі сервіси та ініціативи. Більшість майданчиків великих ЗМІ, банків і магазинів залишилися доступні.
Доступ обмежили з 10 ранку суботи, 25 січня, до 23.59 понеділка, 27 січня. Обмеження ввели за розпорядженням влади “для захисту від загроз”.
- Влада Білорусі не запросила незалежних спостерігачів Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) на президентські вибори у країні, які пройдуть 26 січня.
- Невизнаний президент Білорусі Олександр Лукашенко погрожує повністю вимкнути інтернет, якщо під час виборів президента розпочнуться протести.
- Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко – проти того, щоб громадяни Білорусі обирали президентом країни жінку.
Китай закликав окремі великі нафтопереробні заводи зберігати високі темпи виробництва пального на тлі загострення ситуації довкола Ірану та ризиків для постачань нафти через Перську затоку.
Європейський Союз звинуватили у зволіканні з виконанням міжнародного права напередодні обговорення можливої заборони торгівлі з незаконними ізраїльськими поселеннями. Міністри закордонних справ ЄС розглянуть це питання на зустрічі в Брюсселі.
Польща передала Україні 5 ракет PAC-3 MSE, які використовують у системах протиповітряної оборони Patriot. У Варшаві заявляють, що це рішення ухвалили на прохання НАТО та після консультацій із країнами-користувачами системи.
У 83-ю річницю Волинської трагедії міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив про необхідність для кожного народу розрахуватися зі своєю історією. За його словами, це має відбуватися в дусі християнського іспиту сумління.
Міністерство об’єднання Південної Кореї звернулося до КНДР із проханням допомогти у пошуках зниклого військового моряка. У Сеулі припускають, що він міг дрейфувати на північ через морський кордон у Східному морі.