Інтерпол не відреагував на жоден з 70 запитів на розшук російських воєнних злочинців

Джерело: Медійна ініціатива за права людини

З початку повномасштабної війни Україна подала понад 70 запитів до Інтерполу для розміщення оповіщень про міжнародний розшук російських воєнних злочинців, але жодного з них не було опубліковано.

Це пов’язано з тим, що Інтерпол не розглядає запити від України через те, що згідно з його статутом, він не може втручатися у розслідування воєнних злочинів під час активних конфліктів.

Україна намагалась обійти це обмеження за допомогою механізму, передбаченого резолюцією Генасамблеї Інтерполу  AG-2010-RES-10, який дозволяє оголошувати у розшук осіб за воєнні злочини, злочини проти людяності та участь в геноциді. Цей механізм використовували під час розслідування міжнародних злочинів у Югославії, Руанді та Сьєрра-Леоне.

Однак, Інтерпол відмовляється застосувати його, оскільки війна між Росією та Україною досі триває.

“Починаючи з червня минулого року ми ведемо кампанію, аби Генеральний секретаріат Інтерполу все ж переглянув свою позицію. Справа в тому, що попереднє керівництво, на наш погляд, чинило опір. Тепер же, з призначенням нового Генсека Інтерполу пана Уркізи, наші консультації отримали новий поштовх. Ми дуже сподіваємося, що найближчим часом Інтерпол ухвалить відповідні рішення”, — пояснює начальник Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Нацполіції України Віталій Касап.

Як альтернативу, Україна працює з іншими країнами через двосторонні договори та універсальну юрисдикцію. Наприклад, Фінляндія вже веде судовий процес проти російського воєнного злочинця, і після винесення вироку можуть бути застосовані реальні покарання.

Складність такого підходу полягає у тому, що Україна має отримати та верифікувати інформацію щодо перебування воєнного злочинця на території іншої держави, а потім вчасно передати таку інформацію цій країні.

Інтерпол має найбільшу мережу для розшуку злочинців (охоплює 196 країн), тому Україні важливо переконати організацію змінити свою позицію щодо розшуку російських воєнних злочинців. Використання Інтерполу може допомогти у запобіганні порушенням законів війни, оскільки злочинці будуть усвідомлювати, що їх можуть спіймати.

“Кожен, хто порушує закони та звичаї війни, теоретично думає, яке буде покарання і наскільки ймовірно, що його спіймають. Я впевнений, що командири вищої ланки точно про це думають. Якщо ж вони будуть переконані, що їх ніхто не спіймає, що їх навіть не шукатимуть, то їм буде все одно. І тоді вони точно будуть порушувати. Тому, коли ми говоримо про розшук, ми говоримо про превенцію злочинів”, — підкреслює Андрій Яковлєв, експерт МІПЛ з Міжнародного гуманітарного права.

Він також зазначає, що переслідувати воєнних злочинців може Європол. Він не відсторонюється від проблеми та ефективно використовує цей механізм. Однак Україна не член ЄС, тому повної мірою для неї інструменти Європолу недоступні.

• У Фінляндії колишнього заступника командира російського неонацистського угруповання “Русич” Яна Петровського (Воїслава Тордена, “Слов’яна”) можуть засудити до довічного ув’язнення за скоєння воєнних злочинів на сході України.