Кількість вчених у Росії впала до історичного мінімуму
Джерело: росЗМІ
Російська наука продовжує втрачати кадри на тлі скорочення бюджетного фінансування та масового виїзду вчених за кордон.
Станом на початок 2024 року в країні залишилося 338,9 тисячі дослідників, що випливає зі статистичного збірника “Індикатори науки” Інституту статистичних досліджень і економіки знань НДУ ВШЕ. Проти 2021 року кількість учених у наукових організаціях та вишах РФ скоротилася ще на 1,8 тисячі, з 2020-го — на 7,6 тисячі, а з 2015-го — на 40,5 тисячі (11%).
Після розпаду СРСР Росія мала майже 1 мільйон вчених, посідаючи перше місце у світі за чисельністю наукових кадрів. До 1995 року їхня кількість зменшилася до 518,7 тисячі, до 2000-го — до 426 тисяч, а ще через десять років — до 368,9 тисячі. На початку 2010-х, на тлі високих цін на нафту та зростання витрат на науку, показник незначно зріс (до 379 тисяч), однак, після вторгнення в Україну впав до історичного мінімуму.
Зменшується також кількість винаходів: у 2010–2023 роках кількість патентних заявок у Росії впало на 38% — з 42,5 тисячі до 26,7 тисячі на рік.
Фінансування науки у реальному вираженні (з урахуванням інфляції) скоротилося на 14% у порівнянні з 2015 роком. Додатковим ударом стала війна з Україною: з країни виїхали щонайменше 2,5 тисячі вчених, з яких понад 800 мали міжнародне визнання та публікації у провідних наукових журналах.
За оцінками засновника програми етнічних досліджень у Європейському університеті в Санкт-Петербурзі Дмитра Дубровського, Росія втратила 7-8 тисяч учених.
- Переважна більшість українців вважають, що включно усі росіяни відповідальні за агресію проти України – таку думку поділяють 76% українців, не згодні з нею 20% респондентів.
- У дитячих садках Забайкальського краю РФ почнуть викладати курс “Семьеведение”. Дітям розповідатимуть про так звані російські “сімейні цінності” та роль родини в суспільстві.
- Згідно з офіційними даними, опублікованими в понеділок, за перші шість місяців цього року в Росії зафіксовано найнижчий рівень народжуваності з 1999 року.
Лідери Європейського Союзу пообіцяли вжити заходів у відповідь на запровадження президентом США Дональдом Трампом 25% мит на сталь та алюміній зі всього світу.
Україна розвиватиме прикордонну інфраструктуру та логістику. Зокрема до 2023 року планується оновити 29 наявних і збудувати 17 нових пунктів пропуску.
Україна отримає 8,8 мільярда японських єн (близько 58 мільйонів доларів) грантової допомоги від уряду Японії. Відповідний проєкт угоди затвердив Кабінет Міністрів.
Сьогодні, 11 лютого, Верховна Рада України ухвалила законопроєкт про закупівлю двох ядерних реакторів радянського виробництва у Болгарії для Хмельницької атомної електростанції.
Колишня працівниця Meta Келлі Стоунлейк подала позов проти компанії, звинувачуючи її в дискримінації за ознакою статі та помсті.