Британський професор досяг прориву у лікуванні раку кісток

Джерело: The Guardian

Британський професор Пол Воркман здійснив масштабний прорив у лікуванні раку кісток, відомого як хордома.

Рак кісток – доволі рідкісне захворювання, яке вражає одну людину з мільйона. Саме від хордоми свого часу померла матір Воркмана.

“Це було дуже неприємно. 36 років тому ми мало що могли зробити для лікування хордоми. Було мало розуміння цієї хвороби, і не було ліків, які б допомогли моїй мамі”.

Та вже невдовзі все може змінитись, адже Воркман з колегами нещодавно виявили основний білок – брахіурій – який, як вони встановили, має ключове значення для виживання кліток раку хордоми в організмі пацієнта.

Це відкриття викликало ажіотаж серед дослідників, адже це допомогло б у лікуванні. Зокрема блокування білка брахуарія потенційно пошкодило б ракові клітини, ріст яких він стимулює. Все, що потрібно – ліки, які б атакували білок.

Проблемою залишався непростий склад брахіурії, яка вважається несприйнятною до ліків. Але того тижня Воркман з колегами опублікували статтю Nature Communications в якій повідомили, що виявили кілька ділянок на поверхні брахіурії, які можуть стати мішенню для ліків.

Визначити це вдалось завдяки використанню одного з найпотужніших генераторів рентгенівського проміння.

У результаті команда Воркмана виділила кілька сполучень, які тепер використовують для створення потенційних методів лікування, які б атакували брахіурію. Відтак, вже невдовзі лікарі зможуть лікувати рак кісток.

За словами Воркмана, їхні дослідження можуть бути використані й для лікування інших видів раку.

Щодо ймовірного методу лікування хордоми, то Воркман вважає, що це буде система TPD, яка націлена на деградацію білка. Вона складається з процесу кооптації природньої системи утилізації клітин для видання білка-шкідника.

Водночас професор наголосив, що для вдосконалення препарату, який би лікував хордому, ще потрібні додаткові дослідження.

Зокрема спершу потрібні дослідження на лініях клітин хордоми, потім на моделях хордоми у тварин, а вже потім – дослідження на людях.

“Це може зайняти років п’ять. Тоді, сподіваюсь, ми, зрештою, будемо готові взятись за проблему хордоми”.

Уночі 12 липня російські окупаційні війська масовано вдарили по українських містах ракетами і безпілотниками.

Українське довкілля зазнало масштабних руйнувань унаслідок повномасштабного вторгнення Росії – вже зафіксовано понад 9000 випадків екологічної шкоди. Про це повідомила міністерка захисту довкілля Світлана Гринчук під час Міжнародної конференції з питань відновлення України URC-2025, що завершилася в Римі.

Життя британських монархів – це не лише урочистості й титули, а й постійна загроза безпеці. У 1980–90-х роках члени королівської родини неодноразово ставали мішенню замахів, спроб викрадення та нападів божевільних. Цей тиск особливо гостро відчувала принцеса Діана – одна з найвідоміших і найбільш переслідуваних ЗМІ жінок свого часу.

Національний інститут раку США (NCI), один з головних центрів боротьби з онкологією у світі, переживає масштабну кризу. Після десятиліть підтримки з боку обох політичних таборів і значного прогресу в зниженні смертності від раку, інститут опинився в епіцентрі різких скорочень, кадрових чисток та адміністративного хаосу – наслідків рішень адміністрації Дональда Трампа.

У Китаї вчені навчилися вставляти мікроконтролери прямо в мозок бджіл, щоб керувати їхнім польотом. Такі “кіборги” можуть стати новим інструментом для військової розвідки або пошукових операцій після катастроф.