В Офісі президента анонсували зміну комунікації з журналістами
Джерело: Дмитро Литвин у коментарі Детектор медіа
Офіс Президента України змінює підхід до комунікації Володимира Зеленського з медіа. Відтепер після закордонних зустрічей президента відбуватимуться не лише протокольні зйомки, а й брифінги та зум-конференції із журналістами, які залишаються в Києві.
За словами радника президента з питань комунікацій Дмитра Литвина, новий формат запровадили у відповідь на запит суспільства щодо більшої відкритості. Зокрема, під час візиту Зеленського в ОАЕ вперше відбулася зум-конференція з київськими журналістами. Тоді як під час Мюнхенської конференції медіа отримали можливість бути присутніми на брифінгу в переговорній кімнаті.
Також у Києві запровадили регулярні брифінги після зустрічей із закордонними лідерами. Литвин зазначив, що після нинішнього відрядження планується ще один формат комунікації глави держави з медіа.
Щодо відбору журналістів на такі заходи, ОП прагне залучати представників різних аудиторій – як українських, так і міжнародних ЗМІ, традиційні інформагентства, а також нові медіа.
За організаційними питаннями участі в заходах або інтерв’ю з президентом медійникам потрібно звертатися до генеральної директорки Директорату з питань інформаційної політики ОП Ірини Побєдоносцевої.
Зауважимо, у грудні 2024 року Комітет захисту журналістів у листі до президента Володимира Зеленського закликав вжити заходів для забезпечення вільної роботи журналістів й медіа, та разом з тим, покарання відповідальних за залякування журналістів.
- Додамо, 248 депутатів у першому читанні проголосували за законопроєкт №12111 “Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності медіа”.
- Верховна Рада України не підтримала законопроєкт про злив інформації з державних реєстрів. Згідно з проєктом, за розголошення даних із цих реєстрів передбачалося ув’язнення до 8 років.
- Національна рада з питань телебачення і радіомовлення вкотре закликала українські медіа та медійників до морально-етичних норм та журналістських стандартів у висвітленні війни.
У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.