Кількість білорусів, які долучились до армії РФ, зросла у 100 разів – Слідство.Інфо

Кількість білорусів, які підписали контракт на службу в російській армії у 2022 році, майже в сто разів менша, ніж за перше півріччя 2025 року.

Про це йдеться у спільному розслідуванні “Слідства.Інфо”, “Білоруського розслідувальницького центру” та KibOrg “Патріоти двох держав: як білорусів змушують воювати до смерті проти українців”.

Журналісти проаналізували список із 1031 білоруського громадянина, які вступили до збройних сил РФ. Перший контракт підписано у липні 2022-го, найсвіжіший – 15 липня 2025 цього року.

Кількість білоруських найманців різко збільшилася у 2023-му. Якщо у 2022-му їх було лише шестеро, то у 2023-му – вже 235, а у 2024-му – 518.

Цього року, за даними розвідки, підписання контрактів сповільнилося: на початок липня їх уклали 157 осіб, ще у 116 добровольців дата вступу на службу не вказана. Майже половина списку (498 осіб) – рядові, тобто мають найнижчі військові звання. Прапорщик у списку лише один.

Водночас за даними проєкту Координаційного штабу для добровільної здачі в полон військовослужбовців ЗС РФ “Хочу жити”, за перше півріччя 2025 року контракт зі Збройними силами РФ підписало 596 громадян Білорусі. Це майже у 100 разів більше, ніж за весь 2022 рік (шестеро осіб).

За підрахунками журналістів, понад 10% білоруських найманців вже загинули, ще 8% – зникли безвісти. Тобто з високою ймовірністю мертвий кожен п’ятий.

12 серпня голова Запорозької ОВА Іван Федоров повідомив, що обласний центр нині ліквідовує наслідки однієї з наймасованіших атак за минулі роки. Унаслідок російського удару загинули семеро осіб, ще 24 мешканці міста зазнали поранень.

Росія почала імпортувати бензин з Індії, оскільки удари України по НПЗ викликають гострий дефіцит на внутрішньому ринку. Це перший випадок, коли Москва імпортувала пальне з південноазійської країни.

Проблеми з пальним у Росії знову загострилися після нових ударів Збройних сил України по нафтопереробних заводах. Обмеження на продаж бензину на автозаправних станціях поширилися щонайменше на 16 російських регіонів.

У Києві найнижчий рівень забезпеченості укриттями зафіксували у Деснянському районі — захисні споруди там можуть розмістити лише 39% мешканців. В інших районах столиці показник становить від 70% до понад 100%.

Постачання російської нафти впало до мінімуму з травня. Ключові порти на Балтиці та Чорному морі працювали значно нижче своїх можливостей.