Польща розробляє систему оповіщення за досвідом України
Джерело: “Польське радіо”
Міністерство внутрішніх справ та адміністрації Польщі розпочало тестування нового застосунку, котрий має пришвидшити інформування населення про надзвичайні ситуації.
Мова зокрема про попередження щодо можливих атак з повітря, повідомив заступник голови MSWiA Чеслав Мрочек.
Як передбачається, застосунок не лише сповіщатиме користувачів про небезпеку, а й надаватиме рекомендації щодо дій у кризових ситуаціях. Система також має допомагати визначати, де можна знайти укриття.
Це надзвичайно важливо, оскільки скорочує час реагування та зменшує кількість етапів, на яких потрібно ухвалювати рішення, — пояснив Мрочек.
За словами головного редактора порталу Infosecurity24 Домініка Міколайчика, польське відомство орієнтується, зокрема, на український досвід. Розробляється система, яка могла б завчасно попереджати населення про різні види загроз, а не лише про небезпеку, пов’язану з повітряними атаками.
Паралельно відомство працює над системою оповіщення, яка використовуватиме мобільні телефони. Повідомлення мають надходити незалежно від налаштувань чи встановлених застосунків.
Додамо, у країні 29-30 серпня відбулися загальнонаціональні тренування з реагування на сигнали тривоги та попереджувальні повідомлення Академії захисту населення та цивільної оборони.
Нещодавно стало відомо, що влада Польщі планує підготувати все населення країни до можливого збройного конфлікту з Росією, заявив начальник Генерального штабу Війська Польського Веслав Кукула в інтерв’ю Politico.
Готовність НАТО до війни з РФ
Раніше стало відомо, що НАТО планує координувати транспортування великої кількості поранених військовослужбовців від лінії фронту у випадку війни з Росією.
Президент Франції Емманюель Макрон повідомив про спільне усвідомлення європейськими країнами необхідності бути готовими до можливого нападу Росії у найближчі роки.
Читайте також: НАТО переміщує ракети ближче до кордонів Росії – Newsweek
У НАТО попередили, що занадто велика бюрократична тяганина заважає переміщенню військ у Європі, проблема, яка може спричинити серйозні затримки, якщо розпочнеться війна з Росією.
Своєю чергою, голова Військового комітету НАТО Роберт Бауер зазначив, що Альянс потребує “трансформації” й додав, що НАТО підтримуватиме Україну.
Глава Міноборони ФРН Борис Пісторіус заявив, що РФ може атакувати територію НАТО вже за кілька років. Також глава оборонного відомства попередив про гібридну загрозу від Росії. Також міністр заявив, що Бундесвер має бути готовим до оборони до 2029 року.
А згодом Генеральний секретар НАТО Марк Рютте закликав готуватися до війни, через що зокрема значно збільшити витрати на оборону та наростити виробництво озброєнь.
- Головнокомандувач Збройних сил Латвії Каспарс Пуданс вважає, що Росія накопичила значний досвід у використанні безпілотників під час війни, що дає їй перевагу над країнами НАТО.
- Мережа компаній з Латвії, Литви та Естонії постачала пальне танкерам російського “тіньового флоту”.
- Колишній генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг у своїй книзі написав, що готовий був вивести війська Альянсу з країн Балтії після перемовин з Росією.
У Голосіївському районі Києва прокладають резервну теплотрасу, котра має забезпечити теплом житлові масиви Теремки-1 та Теремки-2 у разі надзвичайної ситуації або зупинки ТЕЦ. За оптимізованим проєктом планують зберегти близько 160 дерев, ще близько 10 — викорчувати.
Сполучені Штати відмовили у візах частині делегації президента Ірану Масуда Пезешкіана, яка мала прибути до Нью-Йорка на Генеральну асамблею ООН. Серед тих, хто не отримав дозволу на в’їзд, – представники його комунікаційної команди.
Міністерство внутрішніх справ та адміністрації Польщі розпочало тестування нового застосунку, котрий має пришвидшити інформування населення про надзвичайні ситуації.
21 вересня американському письменнику Стівену Кінгу виповнилося 79 років. Автор “Керрі”, “Сяйва”, “Воно” та десятків інших бестселерів із перших днів повномасштабного вторгнення Росії відкрито підтримує Україну та відмовився від нової співпраці з російськими видавцями.
Росія посилила удари по економічній інфраструктурі України, атакуючи склади, логістичні центри, залізницю та промислові підприємства. Найсерйозніших втрат зазнала металургія: три основні металургійні заводи країни, на які припадало близько 90% українського виробництва сталі, після ракетних ударів зупинили роботу.