Чому Росія мовчить про удар ЗСУ по Чонгарському мосту: пояснили в ISW
Джерело: Інститут вивчення війни
Після нещодавнього удару ЗСУ по мосту Чонгар, який з’єднує материкову територію України з окупованим Кримом, російські так звані воєнкори не продемонстрували жодної реакції, дотримуючись вимог Кремля не висвітлювати “незручні” теми.
Як пояснили аналітики, відсутність реакції російських військових блогерів на український удар по мосту Чонгар є “помітним переломом у репортажах про війну в Україні”. Це може вказувати на те, що Кремль наказав “воєнкорам” утриматися від висвітлення певних тем.
Як відомо, вранці 29 липня українські захисники здійснили повітряну атаку на тимчасово окупований російськими загарбниками Чонгарський міст, який об’єднує Херсонську область та Крим.
Фахівці ISW не зафіксували жодного обговорення серед російських мілблогерів українського удару або просування ними заяви гауляйтера окупованої Херсонщини Володимир Сальдо про те, що російські війська перехопили 12 українських крилатих ракет Storm Shadow, що були націлені на міст.
При цьому, в Інституті вивчення війни додали, що російські “воєнкори” відреагували на український удар по Чонгарському мосту 22 червня широким обуренням і занепокоєнням.
- Фахівці Інституту вивчення війни вважають, що атака на Керченський міст у тимчасово окупованому Криму призведе до негайних наслідків щодо матеріально-технічного забезпечення військ РФ на півдні України.
- 17 липня президент РФ Володимир Путін поклав відповідальність за підрив Кримського мосту на Україну та погрожував “реакцією”.
Нацполіція встановила виконавців вбивства полковника СБУ Івана Воронича у Києві. Чоловіка й жінку ліквідували під час затримання.
Триває 1236-та доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) сягли понад мільйон осіб.
За оцінками аналітиків, російські комбіновані атаками дронами і ракетами спрямовані на підрив морального духу українців.
Президент США Дональд Трамп вперше планує передати Україні зброю, використовуючи президентські повноваження, якими активно користувався його попередник – Джо Байден, інформують обізнані джерела.
10 липня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у Римі оголосила про підписання нового пакету угод на €2,3 млрд з міжнародними та двосторонніми публічними фінансовими установами для підтримки відновлення України, що підтверджує непохитну відданість ЄС відбудові України та її європейському майбутньому.