Трамп дає Москві рятівний шанс: як це може змінити російську економіку – матеріал The Washington Post
Джерело: The Washington Post
Російська економіка, перегріта масовими державними витратами, високими відсотковими ставками, інфляцією та санкціями Заходу, наближається до серйозного сповільнення. Але несподівано Вашингтон може надати Кремлю рятівне коло.
Угода з Трампом: політичний та економічний бонус для Кремля
Президент США Дональд Трамп наполягає на якнайшвидшому укладенні угоди щодо завершення війни в Україні, що викликає занепокоєння серед європейських союзників. Його підхід — переговори спочатку з Росією, без залучення Києва та Європи, а також покладання відповідальності за вторгнення 2022 року на Україну — вигідний Кремлю не лише політично, а й економічно.
Вашингтон активізував свої дії у критичний момент для Москви, зазначає колишній заступник голови Центробанку РФ Олег В’югін. Росія опинилася перед вибором: або скорочувати військові витрати, або ризикувати роками стагнації, високої інфляції та падіння рівня життя.
Російська економіка на межі перегріву
Масові бюджетні вливання у військову промисловість на шкоду цивільному сектору призвели до економічного перегріву. Відсоткові ставки на рівні 21% обмежують бізнес-інвестиції, а інфляція залишається неконтрольованою.
“З економічної точки зору, Росія зацікавлена в дипломатичному завершенні конфлікту, – зазначає В’югін. – Це дозволило б перенаправити ресурси на розвиток”. Навіть якщо Кремль не піде на негайне скорочення військових витрат, самі перспективи домовленостей із Вашингтоном можуть послабити санкційний тиск і сприяти поверненню західних компаній.
Фінансові ринки та перспективи стабілізації
Очікування змін вже впливають на фінансовий сектор. Курс рубля зріс до максимуму за шість місяців через спекуляції щодо можливого послаблення санкцій. У 2024 році російська економіка демонструє зростання (4,1%), проте влада прогнозує, що у 2025 році воно сповільниться до 1-2%.
Центробанк РФ утримує ключову ставку на рівні 21%, а уряд продовжує агресивну фінансову політику: лише у січні 2025 року дефіцит бюджету сягнув 1,7 трлн рублів ($19,2 млрд) — у 14 разів більше, ніж роком раніше.
Виграші та втрати: хто у плюсі?
Для працівників оборонного сектору війна забезпечила значне зростання зарплат, тоді як для решти населення ціни на базові товари залишаються високими. Деякі компанії отримали вигоду від змін у торгових потоках: наприклад, Melon Fashion Group розширює бренди та збільшує кількість магазинів. Проте високі кредитні ставки душать бізнес.
“За нинішніх ставок запуск нових проєктів майже неможливий, – зазначає засновниця компанії Orientir Олена Бондарчук. – Коло інвесторів звузилося, а ті, що залишилися, залежні від банківських умов”.
Висновок: чи врятує Трамп російську економіку?
Попри обіцянки Трампа щодо поступок у питанні України, він також погрожує новими санкціями, якщо Кремль не погодиться на угоду.
“У США є величезний економічний важіль впливу, – каже Кріс Віфер, генеральний директор Macro-Advisory Ltd. – Росія готова до переговорів, розуміючи, що Америка може як пом’якшити санкції, так і значно посилити тиск”.
Російська економіка балансуватиме між ризиками та можливостями. Якщо Кремль погодиться на угоду, це може принести короткострокове полегшення, але довгострокові перспективи залишаються невизначеними.
- Українська економіка, попри зменшення на чверть порівняно з 2021 роком, адаптувалася до умов війни і демонструє позитивні тенденції. Вперше з 2022 року за деякими ключовими показниками вона виглядає сильнішою, ніж економіка Росії.
За роки повномасштабної війни 67 українських священників, пасторів та монахів стали жертвами вбивств або катувань з боку російських окупантів. 620 релігійних об’єктів було знищено, більшість із них християнські.
Президент Володимир Зеленський, після доповіді головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського, заявив, що так зване “великоднє перемир’я” Росії не поширюється на Курську та Бєлгородську області РФ, а також що обстріли на деяких інших фронтових напрямках не припинилися.
Увечері 19 квітня, після того, як Путін оголосив про так зване “великоднє перемир’я”, російські війська обстріляли кілька населених пунктів Херсонської області.
Після трьох років полону мати й син, Маргарита та Руслан Виноград, несподівано зустрілися під час сьогоднішнього обміну полоненими.
У Генеральному штабі поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 19 квітня. Загалом, від початку цієї доби відбулося 107 бойових зіткнень.