Іноземний бізнес в Росії втратив понад $170 млрд – дослідження KSE Institute
Джерело: дослідження KSE Institute
Згідно з даними дослідження Київської школи економіки (KSE Institute), від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну загальні втрати іноземного бізнесу в Росії перевищили $170 млрд.
Основну частину втрат становлять списання активів – понад $167 млрд. З них понад $57 млрд припадає на компанії, чиї активи конфіскувала російська влада й передала місцевим структурам або державним установам, хоча їхня ринкова вартість оцінювалася у близько $74 млрд.
Додатково компаніям довелось сплатити щонайменше $3 млрд “податку за вихід”, який став обов’язковою умовою продажу активів і значно зріс із 2023 року.
Найбільше постраждали компанії зі США ($46 млрд), Німеччини ($44,5 млрд), Великої Британії ($35,1 млрд), Франції ($12,1 млрд), Австрії ($6,7 млрд) та Фінляндії ($5,1 млрд).
Серед найбільших втрат – вихід British Petroleum (BP) із “Роснефти” ($25,5 млрд), націоналізація активів Uniper ($22 млрд), Fortum ($4,07 млрд), списання активів ExxonMobil ($4 млрд), Renault ($2,4 млрд) та вимушений продаж Société Générale свого російського бізнесу ($3,3 млрд).
“Продаж активів міжнародних компаній у Росії часто відбувався з суттєвим дисконтом – до 90–100% нижче ринкової вартості. Кремль та пов’язані з ним бізнес-групи отримували вигоду від цієї ситуації, викуповуючи активи міжнародних корпорацій фактично за безцінь”, – зауважують аналітики.
Разом з тим, Росія системно використовувала механізми економічного тиску. Щонайменше 30 компаній стали жертвами примусового захоплення активів. Серед них: Carlsberg, Danone, Fortum, Wintershall Dea, Uniper та ExxonMobil.
У 2023 році компанії сплатили $1,2 млрд “податку за вихід”, а у 2024 році до липня – ще $1,5 млрд. Загалом податкові втрати бізнесу перевищили $3 млрд. Часто вихід із ринку супроводжувався замороженням прибутків, а активи передавалися під контроль російських структур.
Фінансові втрати були найбільшими у секторі енергетики, де загальні списання British Petroleum, ExxonMobil, Fortum, TotalEnergies та Uniper перевищили $60 млрд.
Читайте також: Росія сподівається на повернення нафтових компаній США на ринок – NYT
В автомобільній промисловості Renault втратила $2,4 млрд, Volkswagen та Nissan також зазнали суттєвих втрат.
У фінансовому секторі Société Générale втратила $3,3 млрд, а UniCredit та Raiffeisen Bank постали перед масштабними судовими позовами та списаннями.
У сфері споживчих товарів McDonald’s, Nestlé, Unilever, Danone та Carlsberg довелось або піти з ринку, або розпродати активи за безцінь.
Станом на початок березня 2025 року 481 компанія повністю залишила російський ринок. Ще близько 1357 бізнесів скоротили операційну діяльність або перебувають у процесі виходу.
Водночас понад 2260 міжнародних компаній продовжують працювати в Росії без суттєвих змін, отримуючи прибутки та сплачуючи податки до бюджету країни-агресора.
“За оцінками KSE Institute, вихід міжнародних компаній із Росії посилює економічну ізоляцію країни. Росія втратила значну частку іноземних інвестицій, а її економіка стає дедалі більш залежною від державного контролю та китайських компаній”, – наголошують у KSE Institute.
- Американські нафтовидобувні компанії навряд чи повернуться до Росії після завершення війни РФ проти України через понесені збитки, заявив засновник Continental Resources Гарольд Гемм, котрий фінансував передвиборчу кампанію президента США Дональда Трампа.
- Представники російської влади заговорили про можливості повернення західних компаній в країну.
- Генеральний директор Renault Лука де Мео не відкидає можливості повернення компанії до Росії.
Голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін заявив, що президент Володимир Зеленський “робить перші, але впевнені кроки” до авторитарної моделі влади, заснованої на зловживанні повноваженнями та вибірковому переслідуванні опонентів.
10 липня українська військова розвідка зафіксувала ще один доказ воєнних злочинів, скоєних армією РФ. ГУР МО оприлюднило аудіоперехоплення наказу одного з командирів 155-ї окремої бригади морської піхоти тихоокеанського флоту РФ, у якому той закликає до звірств щодо українських військовополонених: “Голову отрезать, на пики посадить, выкинуть нах..й”.
Українські військові заявили, що помстилися російським операторам безпілотників, які вбили однорічну дитину на Херсонщині.
Внаслідок масованого російського обстрілу в Чернівцях 12 липня загинула завідувачка аптеки Діана Кравченко.
11 липня над Києвом помітили цивільний літак. З’ясувалось, що це вантажний літак Антонов Ан-124-100 “Руслан”, що вперше з 2022 року пролетів над Україною і прямував у Лейпциг, Німеччина.