В Росії розбився стратегічний бомбардувальник Ту-22М3

В Іркутській області РФ впав стратегічний бомбардувальник Ту-22М3.

Міноборони Росії повідомляє, що літак зазнав аварії під час виконання планового польоту. Екіпаж із чотирьох осіб катапультувався, один льотчик загинув.

Попередньо, причиною аварії стала технічна несправність. Літак упав у безлюдній місцевості, тому землі руйнувань немає, переконують у російському міністерстві.

Однак телеграм-канал Mash уточнює, що літак упав в Усольському районі. Під час падіння він зачепив лінію електропередач.

За даними “Мілітарного”, Ту-22М3 беруть участь у війні проти України. Зокрема, з 14 квітня 2022 р. вони бомбили Маріуполь, використовуючи бомби ФАБ-3000. Надалі Ту-22М3 неодноразово завдавали ударів ракетами Х-22/Х-32, у тому числі по житлових будинках та об’єктах інфраструктури, що зумовило численні жертви серед цивільного населення.

Зараз Ту-22М3 є єдиним у світі середнім стратегічним бомбардувальником (за винятком китайського Н-6, який, однак, суттєво поступається Ту-22М3).

1 січня в Каменському районі Воронезької області розбився вертоліт Мі-28. Інцидент стався близько 18:00, коли літальний апарат впав і загорівся в полі.
15 серпня стратегічний бомбардувальник повітряно-космічних сил Росії “Ту-22М3” зазнав аварії в Іркутській області РФ.

Президент США Дональд Трамп у неділю зробив “останнє попередження” ХАМАС, закликавши угруповання прийняти американські умови мирної угоди у Газі.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 7 вересня. Загалом від початку цієї доби відбулося 118 бойових зіткнень на 11 напрямках.

7 вересня президент Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні анонсував зустріч у форматі “Рамштайн” вже наступного тижня. Він також озвучив власні очікування від нового саміту.

Спецпредставник президента США Дональда Трампа Кіт Келлог розцінив масовану атаку РФ по Україні як відмову від дипломатичного шляху завершення війни.

З жовтня видобуток нафти зросте на 137 тисяч барелів на добу. Відповідне рішення погодили профільні міністри Саудівської Аравії, Росії, Іраку, ОАЕ, Кувейту, Казахстану, Алжиру та Оману – восьми ключових експортерів нафти, котрі входять до ОПЕК+.