Чому цивілізований світ вшановує жертв Другої світової війни 8-го, а не 9-го травня

Джерело: Букви

Доки більшість країн цивілізованого світу 8 травня вшановує пам’ять жертв Другої світової війни, РФ, Білорусь та низка пострадянських країн чекають 9 травня, щоб відсвяткувати День Перемоги у Великій Вітчизняній війні.

Така різниця в датах виникла, зокрема через різницю в часових поясах. Ввечері 8 травня нацистська Німеччина підписала акт про беззастережну капітуляцію, однак в Москві в той час вже настало 00:43 9 травня.

Разом з тим, Радянський Союз прагнув відокремитись від загальноєвропейського досвіду. Так, Другу світову називали “Великою Вітчизняною”, щоб не згадувати про пакт Молотова–Ріббентропа та спільний з нацистською Німеччиною напад на Польщу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Радянська міфологія про Другу світову війну

Також відрізнялися й традиції цієї пам’ятної дати. Доки в Європі 8 травня вшановували пам’ять мільйонів жертв війни, в СРСР формувався культ “непереможної” держави — проводились численні паради, країну охоплював мілітарний пафос, який нині часто називають “побєдобєсієм”.

Сьогодні Росія продовжує традиції Радянського Союзу й намагається монополізувати перемогу над нацизмом, підтримуючи міф про “визволителів”.

Україна ж долучилась у вшануванні до Європи. Ще з 2015 року в Україні офіційно встановили два дні пам’яті: 8 травня – День пам’яті і примирення, а 9 травня – День перемоги над нацизмом.

Від 2024 року Україна щороку відзначає День памʼяті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років саме 8 травня – як державне свято.

У вівторок, 1 липня, Данія офіційно розпочала головування в Раді Європейського Союзу, яке триватиме до 31 грудня 2025 року.

За червень загальні втрати живої сили російських окупантів склали 32 420 осіб.

Журналістка Євгенія Моторевська поділилася особистою історією про перехід на українську мову після впливу тотальної русифікації.

Керівник російського “Сбербанку” Герман Греф визнав, що через зростання військових витрат, інфляцію та високу ключову ставку економіку РФ очікують серйозні фінансові труднощі.

Великий Бар’єрний риф – найбільша жива структура на планеті – опинився під загрозою зникнення. Через глобальне потепління корали в усьому світі зазнають масового знебарвлення, втрачають кольори і врешті гинуть. Вчені в Австралії намагаються знайти нестандартні способи збереження рифів – зокрема, вивчають витривалі види коралів, вирощують їх у лабораторіях і навіть експериментують із кораловими “добавками”.